Артем Глас: «Маємо дотримуватися тих принципів, щоб спортивний клуб «Сокіл» мав в Європі хорошу репутацію»

0
1202

Новий рік молодіжна команда «Сокола» розпочала за кордоном, де спочатку зіграла на турнірі «Squadra futsal cup 2020» в Бельгії, а потім провела два товариських матчі з молодіжкою одного з футзальних клубів з передмістя Парижу. Як все було, більш детально в інтерв’ю прес-службі СК «Сокіл» директора клубу Артема Гласа.

– Артем Вікторович, перш за все, відкрийте завісу, як виникла ідея участі «Сокола-2» в цьому бельгійському турнірі?
– Загалом, питання участі команд в закордонних турнірах є пріоритетним для нас, і коли до нас надійшла пропозиція щодо участі в цьому турнірі, ми, порадившись з тренером команди Віталієм Розпаченюком, з президентами нашого клубу, прийняли спільне рішення про те, що ми візьмемо участь в цьому турнірі. Це було, якщо мені не зраджує пам’ять, ще десь на початку вересня місяця. Турнір нас привабив тим, що, по інформації з неофіційних джерел, він зі спортивної точки зору є одним з найпотужніших в Європі. На нього щороку приїздить велика кількість дитячо-юнацьких команд, саме футзальних команд. За 9 років проведення турніру в ньому приймали участь такі команди, як «Мовістар Інтер», «Пальма Футзал», «Бенфіка», «Рома» і багато інших. Всі провідні футзальні школи Бельгії, Франції також привозять на цей турнір свої команди.

– Якими були побутові умови мешкання нашої молодіжки протягом турніру?
– Ми мешкали в містечку Невіль-ан-Феррен, це на території Франції, три кілометри від кордону з Бельгією. Умови були прийнятними, немає на що скаржитись, побут і харчування були на високому рівні. Як і завжди під час перебування команд СК «Сокіл» в європейських поїздках. Варіант з мешканням нам запропонували організатори, і, ознайомившись з ним на Букінгу, ми його прийняли.

– Новорічні дні, Європа – це все гроші. Чи можна озвучити цифри, в які вилилась участь «Сокола-2» в «Squadra futsal cup 2020»?
– Надзвичайних фінансових умов там не було. Кожна команда вносила реєстраційний внесок 150 євро, а решта все було за рахунок клубу.

– Через велику кількість команд змагальна частина була дещо схожа на конвеєр. Та й матчі гралися в усіченому форматі. Чи не є це мінусом цього турніру?
– Поспілкувавшись на місці з багатьма представниками футзальних шкіл, я зрозумів, що цей формат так званий для скаутів. Подібні футзальні турніри, які проводяться в Європі, десь приблизно в такому форматі і проходять. Ми спочатку були здивовані, але потім, коли поспілкувалися, ми зрозуміли саму ідею, і хочу сказати, що це досить цікавий формат, який змушує з першої ж хвилини грати максимально злагоджено, сконцентровано, і цього часу, як на мене, є достатньо, щоб скаут міг розглянути якогось гравця, який міг би підсилити його команду.

– Навіть за таких умов, Ви, як футбольна людина, разом тренером команди Віталієм Розпаченюком змогли відмітити, чим на фоні суперників наші хлопці були кращими, а чим все ж таки поступалися?
– Що стосується тактичної побудови гри, то, на мій погляд, наша команда була однією з найкращих. Європейські школи футзалу основний акцент здебільшого роблять на технічне оснащення, технічні дії своєї команди. Ще однією позитивною стороною для нас стало те, що хлопці отримали новий міжнародний досвід. В більшості гравців до цього його і не було, і він знадобиться їм в їхніх подальших матчах в Україні. А самим ключовим для нашого клубу є те, що ми змогли себе показати з найкращої сторони і в плані організації, підходу до гри, ведення гри. За спортивний клуб «Сокіл» було не соромно після турніру в Бельгії у всіх аспектах. Як на майданчику, так і поза його межами.

Хотів би наголосити, що наш почесний президент клубу Олександр Борисович Мирний ніколи не ставить завдання будь-якою ціною вигравати, тому ми в першу чергу, відшліфовували компоненти гри, які є пріоритетними для «Сокола-2» в плані того, які завдання ставить перед командою Роман Ковальчик. Майже всі команди були на турнірі 2003 року народження, але наші хлопці звикли грати з командами старшого віку, з дорослими. Тому цей фактор не варто якось серйозно розглядати.

– З інших учасників турніру когось можна виділити в плані серйозного підходу до виховання юних футзалістів?
– З тих команд, які я бачив на власні очі, мені найбільше сподобалися «Пальма Футзал», «Squadra Mouscron». Також відмітив би «Рому». В цих трьох командах я помітив найбільш серйозний підхід до роботи з молодим поколінням.

– Серед учасників турніру в Бельгії були такі потужні центри, як Академія Фернандао та польський «Рекорд». Останні взагалі грали в фіналі в трьох вікових категоріях. Їхнє високе реноме в Європі цілком справедливе?
– «Рекорд» я би не брав до уваги з тієї причини, що нічого футзального я в них не побачив. Це команди з великого поля, і за рахунок того, що вони багато років один з одним грають, вони показали зіграність, організованість. Але що стосується футзальних аспектів, то, думаю, що навряд чи з них хто-небудь заграє в футзал. Команду Академія Фернандао так склалося, що я особисто бачив тільки один раз в матчі з нашою командою. А за ті 10 хвилин ігрового часу важко дати якусь оцінку.

– В Бельгії «Сокіл-2» від організаторів отримав «Приз fair play». Якісь коментарі від них, чому вони зупинили свій вибір на нас, були?
– Ми від першої до останньої хвилини перебування на турнірі налаштовували нашу команду на те, що про неї має скластися гарне враження. Бо ми маємо дотримуватися тих принципів, щоб спортивний клуб «Сокіл» мав в Європі хорошу репутацію. Коли ми вже від’їжджали і нам вручили цей приз, нам, відверто кажучи, було приємно і це було сюрпризом.

– Подібні турніри – це не тільки змагальна частина, але й спілкування, налагодження зв’язків на майбутнє. З цього є у Вас щось цікаве, чим можна поділитися?
– Звичайно. Під час турніру я особисто мав декілька приватних розмов з різними школами футзалу. Спілкувався особисто з Фернандао, з сім’єю, яка володіє правами на клуб «Squadra Mouscron». У нас відбувся цікавий, конструктивний діалог, який завершився тим, що ми домовилися, що ми готові до співпраці в плані організації турнірів, в плані гравців, і багатьох інших контактів, які, я думаю, будуть цікавим як для нашого клубу, так і для клубу «Squadra Mouscron».

– Про нашого суперника в Парижі не так багато вдалося знайти в інтернеті. Дещо детальніше на місці вдалося дізнатися?
– Так, це була команда «Paris Futsal Club de Goussainville», яка базується в 20-ти кілометрах від Парижа. Це передмістя столиці Франції, де переважну більшість складає темношкіре населення. Команда тренується в місцевому коледжі, де створені всі відповідні умови. В системі підготовки цього клубу є команди семи вікових груп. Вони грають в чемпіонаті Франції серед юнацьких команд у трьох вікових групах. Ми грали з командою U-16, але в ній були три гравці U-18. Вони попередньо запитали, чи ми не заперечуємо, і ми були не проти.

– По відео, які Ви виклали в фейсбуці, не можна було не вразитися тим антуражем, який організатори створили в, здавалося б, в звичайних товариських матчах.
– Для мене самого це було неймовірним сюрпризом. Коли за 15 хвилин до початку матчу я зайшов в зал і побачив, як все це відбувається, йде налагодження техніки, оркестр, я був дуже вражений. Я знімав відео і не міг натішитися, що нас класно зустріли. Коли ця команда планує приїхати в Україну, ми постараємося зробити все можливе, щоб такий антураж залишився в пам’яті надовго не тільки у нас, але і у гостей. Найбільше враження було від того, що Гімн України лунав не під фонограму, а наживо грав оркестр. Після завершення першого матчу я особисто підійшов до тієї людини, яка все організувала, і подякував від всієї душі. Це дійсно було круто. Я особисто з командами СК «Сокіл» їздив вже на багато турнірів, але таке бачив вперше.

– Ви ці матчі бачили повністю – що в них було найбільш цікавим?
– Грали дійсно дві футзальні команди. Різниця в тому, що французька команда більш орієнтована на індивідуальні якості гравців. Майже кожний гравець французів йде в обіграш, технічно добре підкований. Ми брали ігровою дисципліною, правильними стандартами, правильною і якісною організацією гри. Самі матчі проходили на достатньо хорошому рівні, і немає жодних нарікань на організацію.

– Зі спілкування з нашими молодими гравцями, які в них залишилися враження від поїздки в Бельгію та Францію?
– Для більшості з них, я вже казав, взагалі поїздка за кордон була першою. Більшість з них пережила такий серйозний стрес як на турнірі в Бельгії, так і в матчах у Франції. В розмовах хлопці визнали, що матч з «Рекордом» був провальним, вони занадто понадіялись на те, що не потрібно докладати максимум зусиль, щоб в цьому матчі виграти. А в решті матчі хочеться відзначити, що хлопці були молодці. Знаєте, діти загалом завжди небагатослівні, і з ними доводилося спілкуватися тільки тоді, коли потрібно було зайти в роздягальню, щось перед матчем сказати. Загалом же все обмежувалося робочими моментами.

– Можна вже зараз розкрити якісь подальші міжнародні плани дитячих команд СК «Сокіл»?
– Поки що про якусь конкретику сказати я не можу. На адресу клубу ніяких конкретних запрошень не приходило. Ми зараз будемо готуватися до нашого хорватського турніру, який буде проходити в вересні місяці. Зараз ведеться робота по залученню команд для того, щоб провести турнір в Хорватії. Якщо не вдасться організувати турнір, то проведемо кемп, куди буде можливість приїхати всім нашим дитячим командам, потренуватися, відпочити. Можливий варіант, що турнір «Squadra futsal cup» буде в кінці грудня 2020-го року, і ми вже обговорили можливість нашої участі в ньому. Конкретно можна говорити про те, що на початку квітня до нас прийдуть юнаки з клубу «Paris Futsal Club de Goussainville», і зіграють з нашою командою 3-5 квітня.

Прес-служба СК «Сокіл»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ