Олександр Мирний: “Клуби треба поважати і знаходити спільну мову”

0
2551

Почесний президент СК “Сокіл” у інтерв’ю сайту Sport.ua висловив свою позицію з приводу cкандального відрахування чотирьох гравців хмельницької команди із розташування молодіжної збірної України, а також розповів про стосунки між клубом та Асоціацією футзалу України

– Олександр Борисович, як так сталося, що гравці «Сокола» приїхали до Ужгорода, і ті вимоги, яких в них були від вашого клубу, стали відомі лише тільки в Ужгороді? Не можна було якось домовитись про цю ситуацію ще до того, як гравці виїхали з Хмельницького?
– Прекрасне питання. Ми, до речі, про це писали, що виконуючий обов’язки головного тренера Одегов жодного разу не зателефонував ні до Ковальчика, ні до Гончара (президент «Сокола» – прим. Sport.ua), ні до мене для того, щоб просто поспілкуватися про те, кого він хоче бачити в збірній, як він хоче цих людей використовувати, і жодного разу не задав питання, чи є якісь зауваження чи побажання. Він просто не спілкувався. Мені здається, що тренер збірної, будь-який тренер, який користується тими гравцями, що виховуються в клубах, має постійно тримати зв’язок з усіма – і тренерами, і президентами клубів. Тому що без них він ніхто. Він не виховує сам власних гравців, він не займається постійно з гравцями, він їх бере на короткий термін часу, готових гравців і намагається з ними зіграти. Жодного разу конкретно Одегов не набрав нікого і не спитав.
Тому тільки так, в такий спосіб ми сказали гравцям, щоб вони передали. І зверніть увагу, що це було сказане не в Словаччині, це не було сказане перед матчем. Хлопці були попереджені, що як тільки приїдете, будь ласка, доведіть нашу позицію. Що вони і зробили.
– Ви ж розумієте, що через це так і сталося, що збірна поїхала дуже замалою кількістю гравців.
– Не через це. А через позицію Владико, і через позицію Одегова. В чому проблема Владико? Він керує Асоціацією як власним бізнесом, забуваючи, що це – громадська організація. І особисто Владико прийняв рішення відправити хлопців додому. Так що, поїхали вони саме через те, що Владико прийняв таке рішення, а не через те, що ми вимагали, щоб хлопці грали разом.
Заяви Одегова, що він планує грати поблочно, планує постійно розкидати людей по четвірках. Він дійсно не розуміє, бо я не пам’ятаю, яка в нього освіта, але точно не спортивна. І людина не розуміє, щоб грати поблоково, то треба хоча б 2-3 тижні попрацювати, щоб люди разом працювали, разом розуміли, як грати в захисті, в нападі, при стандартах. А ті його, нажаль, невдалі спроби грати поблочно приводять до тих результатів, які є. Погодьтеся, що виграти у Словаччини, якої на європейському горизонті не видно, 2:1, і вважати це великою перемогою. Ну, не знаю, треба все ж таки себе трохи поважати.
– Не хотів би з Вами сперечатися, але ніхто і не вважає це великою перемогою. Виграли, ну і виграли. І взагалі, у цих команд не стоїть же завдання перемагати. Потрібно виховувати гравців, надавати їм міжнародного досвіду.
– Це нормально, коли люди сперечаються. Не нормально, коли ображають один одного. Ще більше ненормально те, що зробили Одегов и Владико. Якщо є внутрішній конфлікт, не обов’язково його виносити, як це зробили Одегов і Владико. Вибачте, ми навіть ще не знаємо, що наші хлопці поїхали додому, а на сайті Асоціації з’являється, а потім у вас, інформація про те, що хлопці поїхали. Ми нічого не знали. Якщо ти тренер, якщо ти президент, якщо ти розумієш, що це власники клубів, які вкладають власні кошти в розвиток футзалу, то треба мінімум хоча б розмовляти. Але якщо ти йдеш таким шляхом, питань нема – ми готові.
– Андрій Новіков мені казав, що були спроби владнати цю ситуацію.
– Новіков особисто мені дзвонив. Я нічого не маю проти. Але я намагався Новікову пояснити ситуацію, почули чи не почули, останнє слово було за Владикою. Добре, ти відправив людей додому, але для чого ти робиш такі заяви? Причому, брехливі заяви. Я на МАП (детектор брехні – прим. Sport.ua) буду змушений взяти хлопців, бо я в них спитав: «Скажіть, будь ласка, хто з вас сказав, що вас будуть переслідувати, розривати контракти і так далі». Вони кажуть: «Ми такого не казали». Вибачте, але якщо звучать такі заяви, я змушений буду це робити. Причому, я не буду їх силити. Захочуть сказати – скажуть, не захочуть – не скажуть. Але якщо вони погодяться, я зроблю прес-конференцію. Так не можна робити. Не можна брехати. Це вже взагалі за рамками.
Так, в тебе може бути конфлікт, ти можеш не любити когось, ти можеш не розуміти когось. Але ти очолюєш громадську організацію, в якій є люди зі своїми поглядами, зі своїми мухами в голові. Але ці люди вкладають в розвиток того виду спорту, який ти на сьогоднішній день очолюєш.
– Андрій Новіков казав про чотири претензії, чи вимоги, навіть, не знаю, як правильно назвати, від вашого клубу. Перша – делегування в збірну за рахунок коштів клубу. Але ж це практика, яка багато років є в нашому футзалі, і це прописане в регламенті на поточний сезон. Так вже є 20 років, і Роман Ковальчик по це добре знає. Як з цим пунктом бути?
– Ми витратили кошти для того, щоб зробити закордонні паспорти, підготувати людям все необхідне в дорогу, в тому числі і на Зубика. Практично за два дні до від’їзду дзвонять і кажуть, що Зубик не їде. Можна було про це попередити завчасно? Скажіть мені, що це за тренер Одегов, який навіть не подзвонив гравцю і не сказав: «Святослав, ти зараз не їдеш тому, тому, тому. Але я тебе тримаю в полі зору, я з тобою буду постійно тримати контакт, і коли ти набереш тих кондицій, які мені потрібно, ти обов’язково поїдеш». Але він взагалі не вважає за потрібне це робити.
Якщо ви не упереджено дивитись, то ця четвірка зараз серед молодих найсильніша в Україні. А її розбивають, не беруть гравця, який, згадаєте мої слова, Зубик буде через рік найкращий гравець України. З тими даними, що в нього є, ви його на тренуванні ніколи не бачили, що він на тренуванні робить! Педяша, Шеремету, Лисенка – він трьох проходить, не помічаючи. Якщо ти, тренер, не бачиш такого гравця, і тобі дають команду, а я впевнений, що Одегову дали команду прибрати, щоб взяти потрібного, то ти хоча б хлопчику подзвони.
Далі. Ти заявляєш, що вони будуть грати по одному, по два, по три – ми граємо в інший футзал. Хлопців вчать грати в інший футзал – їх не можна розривати. Вони тільки зараз почали розуміти, як треба грати. Вони зараз втрьох сила, і єдина вимога була, щоб вони їх не розривали.
Так, можливо у Романа Миколайовича накопичилося, і він почав розказувати. І коли мені дзвонив пан Новіков, я про це сказав. І Андрію Станіславовичу треба було почути одне, про що він питав 5-6 разів, це прохання чи вимога. Просити я буду тільки тоді, коли в мене нічого не буде, і я буду залежати від когось. Я ніколи просити не буду, особливо у Владико. Особливо з таким відношенням до команди. Коли команда сезон грала без глядачів.
– Зрозуміла ваша позиція, але спробуйте стати на місце тренера. Я ще жодного разу не чув, щоб у тренера вимагали якось використовувати гравців. Роман Миколайович же сам багато років в збірній працював з Лисенчуком, і він цю всю кухню знає.
– Поясню. Я в принципі прогнозував, що воно так все і буде. Знаєте, що якби я був розумним, що б я зробив? Треба було сказати хлопцям: «Хлопці, я погоджуюсь на ваші вимоги». Та поїхати туди, зіграти, а потім після матчу сказати: «Тепер слухайте мене уважно. Я кажу це вам та передайте вашому керівництву. Наступного разу ви приїжджаєте без будь-яких вимог, або не приїжджаєте взагалі». Тоді я б програв.
– А хіба тут є переможці та переможені? Хіба що хлопці, які не поїхали? Залишилися без гри, без збірної, без досвіду.
– На жаль, Владико і Одегов вважають, що вони перемогли. Так, хлопці програли. Хоча від цієї ситуації виграв клуб. Тому що всі побачили по-справжньому відношення тренера збірної і президента Асоціації до гравців. Всі побачили, що спортивна ситуація відсувається, і з’являються тільки абсолютно амбіційні якісь моменти. Бо ми не вимагали щось для себе, ми хотіли, щоб збірна зіграла краще.
І бачимо, що на сьогоднішній день кваліфікація виконуючого обв’язки тренера Одегова не відповідає посаді. Бо це абсолютний нонсенс – для роботи з молоддю, з підростаючим поколінням ставиться людина, він був хороший гравець, але не має жодного дня тренерської практики, який ніде не працював тренером, і який в результаті з п’яти ігор виграв одну, тому що він експериментував. Бо коли наші малі приїхали зі збірної, яка зіграла на міжнародному турнірі в Словенії, ми їх місяць повертали до тями. В них ще не закріпилося те, що вони вміли робити, і на них наклався абсолютно древній футзал у виконанні Одегова. А коли ми грали дві товариські гри з «Ураганом», ми їх навіть не взяли, бо вони взагалі розгубилися на майданчику.
Тому ми і вимагали, щоб хлопці грали разом втрьох. Як вони там будуть грати – в глухому захисті, чи в постійному нападі, нас не хвилює. Нас хвилює одне – вони мають грати разом. В нас через рік не буде кого в першу збірну брати, якщо вбити тих молодих зараз. І якщо цього хоче Одегов, то цього не хочу я.
Коли пан Новіков каже, що він ніколи тренеру нічого не казав і так не можна, я навіть не сперечаюсь. Але часи змінилися. Скажіть мені, на чемпіонаті світу з хокею грали всі найсильніші? Чи найсильніші гравці в цей момент в плей-офф НХЛ грали? НБА заявила, що не буде відпускати своїх гравців на чемпіонати світу. Тобто часи змінюються, і клуби треба поважати, і з клубами знаходити спільну мову. І якщо клуб взбрикнув, будемо називати речі своїми іменами, так спробуй знайти спільну мову. І тоді, якщо мені Ковальчик розкаже, що чому мені жодного разу не подзвонив, чому жодного разу не спитали, вислухати його, вибачитися перед ним, і сказати: «Роман Миколайович, давай думати, що робити далі», то це буде правильно.
– Так, може, є у Ковальчика особисті образи?
– Ні, це не особиста образа Ковальчика, тому що ці речі сказав зробити я. Так що, на Ковальчика наїжджати не треба. Я сказав, що якщо нам не пояснюють, чому відчіплюють Зубика, якщо з нами не спілкуються, якщо вважають, що той продукт, який ми випускаємо, можна брати, ним користуватися, як завгодно, і повертати його в будь-якому стані. Все – такого вже не буде! Тому що, вибачте, коли людина зазнає травми в збірній, хто лікує її? Ніхто з Асоціації з тренерами, власниками клубів не спілкується.
– Так наскільки я знаю, ваші представники не приїжджають на наради.
– Я буду приїжджати і той же Іван Ярославович буде приїжджати, коли ми будемо бачити, що люди збираються не для того, щоб похвалити один одного, випити по 100 грам, а для того, щоб приймати рішення, які рухають футзал вперед. Тоді ми готові.
Вибачте, але я трохи вашого часу заберу. Інцидент в Харкові – питань немає. Хоча на тих людях символіки «Соколу» не було. Але «Сокіл» карають. Скажіть, а чому господаря майданчика не покарали за те, що він не забезпечив порядок? Проковтнули. Карають стадіон господарів, майданчик господарів за те, що не працює служба безпеки.
Другий варіант – дві гри без вболівальників. З’являються люди рівно на 30 секунд з плакатом, Веремчук вже сидить готовий фотографувати. За ці 30 секунд ще до початку, підкреслюю, матчу, а не підчас гри, зняли плакат, вивели людей з балкону, Веремчук фотографує, доповідає – друга дискваліфікація на два матчі.
Третій момент. У нас реально договір на зал та роздягальні. Балкон – ми не маємо права заборонити виходити на балкон нікому. Третя дискваліфікація. І ми вже реально стоїмо і просимо: «Люди, не йдіть!». І після цього я маю приїхати?
Гра з «Продексімом». Вибігають якісь незрозумілі люди в формі «Охорона». Вибігають вболівальники на майданчик. Що робиться, не зрозуміло. Де дискваліфікація? Ніде. І що? Я, як людина, яка себе поважає, маю робити – приїхати на поклон? Ми вже не дозволимо витирати об нас ноги.
За півроку Ковальчик з дітей зробив таких гравців, яких бояться уже всі. З таким характером Роман Ковальчик – бажаний тренер для «Сокола». І буде в «Соколі» тренером рівно стільки, скільки він хоче. Тому щі він може взяти хлопців з трамвайної зупинки і зробити з них гравців. Так, як Ковальчик роками, системно готує молодих гравців, ми можемо подивитися на склади інших команд, і в кожній є по одному-два гравці, які пройшли через руки Ковальчика. Цього не може зробити ніхто. А його відсувають від роботи з молодими, ставлять будь-кого і не його, а Одегова, який обіцяв, а я люблю людей, які обіцяють і своє слово тримають, їздити повсюди і дивитися молодих, в сам в цей час їздить по ветеранським змаганням гроші заробляє, за «АПРІ» бігає, то питань немає – бігай.
Футзал в Україні дуже стрімко старішає, і ті натовпи заробітчан, які бігають з клубу в клуб, вони молодшими не стають. Свіжої крові, крім, як в «Соколі», зараз немає ніде. Це теж об’єктивно.
– Давайте повернемося до основної теми. Андрій Новіков мені озвучив пункт четвертий: «І взагалі непогано було б, якби ви нас цими збірними не чіпали».
– Пояснюю слова Ковальчика. На відміну від мене Ковальчик набагато більше безкомпромісна людина, він – фанат своєї роботи. Після такого відношення до клубу, яке було до клубу на протязі останнього року, зрозуміло, що він не буде хотіти працювати з тими людьми, які його публічно принижували. Це пункт номер один.
Пункт номер два. Зрозуміло, що після цих подій ми з Гончарем теж переглянемо своє відношення до збірних. Різних збірних. І будемо приймати рішення в кожному випадку окремо, чи їдуть наші люди, чи не їдуть.
Пункт номер три. Якщо Владико починає нашим молодим розказувати в Ужгороді, що ви пробуйте розірвати контракти, я вам знайду хороші клуби, то це ще додає небажання співпрацювати.
Пункт номер чотири. Коли народ думає, що вони накажуть клуб за те, що не відпустить гравців, то клуб відпустить – люди самі не захочуть їхати. А їх за це не накажеш. Тому що, якщо людина робить заяву, що він не бажає їхати в збірну, скажіть, будь ласка, яким чином ви її накажете?
А надалі вихід бачу тільки один. Одегов публічно вибачається за брехню. Владико вибачається – і ми шукаємо спільну мову і компроміси. Ні? Значить ми будемо приймати рішення в кожному випадку окремо.
– Найближчий виїзд в Монтесільвано  команди U-17.
– Розказую про U-17. Поки Одегов публічно на вашому сайті і на сайті АФУ не вибачиться за брехню, жодна наша дитина до збірної не поїде. Жодна. Вони будуть складати іспити, вони будуть «за сімейними обставинами» не їхати. Бо коли мені дзвонить Подлюк і каже: «Олександр Борисович, ми такого не казали. Я вам слово даю», не я йому дзвоню – він мені, прочитавши, дзвонить, то мені більше нічого не треба. Тому, я мінімум, що хочу, почути від Одегова вибачення.
Треба було взагалі з головою не дружити, що це надрукувати. Ну, відправили людей і відправили. Хочете надрукувати, що відправили додому людей – друкуйте. Але написати, що ми погрожували розірванням контрактів?! Та це щастя буде для всіх команд Екстра-ліги, якщо ми розірвемо з ними контракти. Погрожували їх переслідувати? Як? З собаками чи без? Це нормально писати?
Хочете витирати об нас ноги? А ми будемо свої робити. У нас вже діти починають вигравати чемпіонати України. Я вам даю гарантію – через три роки ми будемо вигравати все! Тому що такої школи немає ні в кого. Тому що ті діти, які рік тому програвали всім і вся, цього року виграли чемпіонат України.
І повертаюсь до цієї конкретної ситуації. Вибачається Одегов публічно – починаємо розмовляти далі. Вибачається на тих самих ресурсах. Не вибачається – про наших хлопців можна забути. Все дуже просто. Або Одегов залишає цю посаду. Приходить новий тренер – починаємо розмовляти. Бо все можна вибачити, а наклеп – це не вибачається.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ