Роман Ковальчик: «Ми ніколи не будемо рахуватись – ми або виграли, або програли»

0
774

Головний тренер хмельницького «Сокола» Роман Ковальчик прокоментував гру 4-го туру чемпіонату України з футзалу, в якій його команда поступилася івано-франківському «Урагану» (3:10)

– Роман Миколайович, за рахунком в грі проти «Урагану» в нашої команди вийшли два різних тайми. Що на Ваш погляд, призвело до того, що команда так суттєво просіла після перерви?
– Перш за все, через те, що ми почали програвати всі єдиноборства. Крім того, ми прагнули більше грати вперед, хотіли зрівняти рахунок. Десь грубі помилки гравців в єдиноборствах, неправильні випади, неправильна підстраховка призвели до курйозних голів. Плюс у нас воротар перший тайм відстояв мотивовано правильно, а в другому десь не вистачило мотивації та стійкості. Загалом же, клас гравців «Урагану» в єдиноборствах був вищим, і все це втілилося в результат.

– Можете пояснити своє рішення щодо Владислава Пєрвєєва, який сів на лаву після кількох проведених змін.
– Він повністю, з першої секунди перебування на майданчику, не виконував установку, якої мала дотримуватися команда, щоб нав’язати свою гру, зіграти так, як ми планували з командою «Ураган».

– При 10-ти пропущених м’ячах чи можна щось дорікнути голкіперам?
– Звісно. Перший тайм Сергій Шевченко справлявся зі своїми обов’язками воротаря досить таки непогано. Вів гру так, як було потрібно. В другому таймі він трошки десть втратив нитку гри, і в нього перекидувалися стереотипи з великого футболу, були помилки в реагуванні на м’яч. Влад Ліпчинський на перших своїх хвилинах діяв правильно, але потім, скоріш за все, почав переживати за результат, і пішли помилки, які йому ще на даному етапі притаманні. Він ще від них не відійшов, ми на тренуваннях стараємось це прибирати. І якщо на тренуваннях він їх не робить, і Сергій не робить такі помилки, але коли вже йде гра, коли вони попадають в стресову ситуацію, то системні помилки десь вилазять. Але вони – воротарі, з трьох-чотирьох ігор, а більше ніхто з них в основі не грав, воротарями не стають. На це потрібна кількість тренувальних ігор, і кількість ігор в чемпіонаті, коли доводиться грати в стані стресу. Це можна бачити навіть на гравцях високого рівня в футболі, і в футзалі. Так що для наших хлопців це все поки що стрес.

– За рахунку 3:7, коли вже доля матчу була зрозумілою, чи варто було йти на гру з п’ятим, ризикуючи пропустити ще більше, що згодом і сталося?
– Обов’язково! Ми ніколи не будемо рахуватись – ми або виграли, або програли. Я не хочу вчити команду втримувати рахунок, хочу, щоб вони завжди грали на перемогу, і в таких ситуаціях, що 3:7, що 3:10, а могло бути і 4:7 чи 5:7 – це не має значення. Мені треба гравців вчити грати, і плюс це серйозна стресова ситуація вже для гравців. Вони повинні вловити ці моменти, ті помилки, які можуть бути при грі «5 на 4», тому що ця гра в нас ще дуже слабенька. Ми перший раз в Одесі зіграли так, як було потрібним, але там у нашого суперника був нижчий клас. Зараз у нас суперник був вищий за класом, але і при цьому у нас дещо виходило. Ми один м’яч забили, коли заробили пенальті, ще один момент був – ми його не реалізували. Але ми не зіграли належним чином при захисті своїх воріт. Це все хлопцям потрібно давати, поки є можливість. Все рівно ми до цього колись прийдемо і відпрацюємо.

– Наступна гра у «Сокола» з «Продексімом», який днями кваліфікувався до елітного раунду Ліги чемпіонів. Які думки у Вас з приводу цієї гри?
– Приїдемо, і я, як завжди, буду налаштовувати хлопців на перемогу. Інакшого не буде. Ми будемо грати в свій, агресивний футбол. Ми не будемо відстоювати в захисті, будемо вчити азів ведення тієї гри, які відповідають нашим вимогам. Нам треба вчитися грати з різними суперниками, різного рівня. Звісно, до кожної гри у нас будуть певні зміни, щоб правильно протистояти супернику, і щоб робити результат позитивним. Так, з добре укомплектованими та більш награними суперниками нам це поки ще не вдається, але на даному етапі це закономірно.

Прес-служба СК «Сокіл»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ