Роман Ковальчик: «Футзал в Україні потребує змін»

0
2146

Головний тренер СК «Сокіл» у інтерв’ю клубній прес-службі висловив свою позицію щодо поточного стану справ у українському футзалі

-Розпочну з того, що, на мою думку, футзал в Україні поступово регресує, і наглядний тому приклад виступ національної збірної України на недавньому чемпіонату Світу з футзалу у Колумбії чи чемпіонату Європи з футзалу у Сербії, де, як правильно підмітив голкіпер «жовто-синіх», Євген Іваняк, наші хлопці не додавали від гри до гри, і мали проблеми з командами ненайвищого гатунку. Чому так сталося? Стрімке падіння рівня національного чемпіонату за останні два-три роки, де гравці знають усі сильні сторони та маневри один одного, а коли виходять на європейську чи світову першість, то відчувають там серйозні проблеми. Якщо наша збірна раніше ще діяла на «старому багажі», то зараз чітко прослідковується те, що керівництво Асоціації футзалу України не може знайти правильний вихід з ситуації, яка складається не кращим чином. Отже, до прикладу. Після виступу нашої збірної на Мундіалі, всі експерти в один голос заговорили про те, що нашій команді потрібне вливання «свіжою крові» та омолодження складу. А як ж зможуть ті молоді гравці виступати у збірній, якщо вони не мають достатньої ігрової практики у вітчизняному чемпіонаті? Посудіть самі: у сусідній Росії лише в регулярному чемпіонаті команди грають близько 40 матчів, у нас – лише 18. І це велика проблема усього нашого футзалу загалом, оскільки військовий конфлікт на Сході країни призвів до масового відтоку провідних гравців за кордон, а в свою чергу їх місце посіли молоді гравці, які тепер і формують кістяк левової частки клубів вітчизняної Екстра-ліги. Як може, наприклад Мороховець, Зубик і т.д. який грає в рік близько 20 ігор, наздогнати в ігровому рівні, наприклад Антошкіна, який в чемпіонаті сусідньої Росії проводить близько 50 матчів за сезон? На мою думку, потрібно проводити зміни, які допоможуть виправити ситуацію, і їх результат ми не відчуємо відразу, а лише через декілька років. Так, не підтримали нашу пропозицію щодо спарених турів та двох таймів по 25 хвилин чистого часу, але зміна формату розіграшу національного Кубку, який на мою думку не є дуже досконалим, не лише суттєво збільшив би рівень та інтерес до турніру, а й допоміг би прогресувати молодим гравцям та здобувати їм ігрову практику. Чому недосконалий? Посудіть самі: навіть на попередніх етапах команди грають по два матчі, вдома та на виїзді, переможець за сумою яких крокує у наступну стадію, а ось, починаючи з 1/8 фіналу, коли у боротьбу вступають вже клуби Екстра-ліги, все проходить з одного матчу, і це на мою думку не є дуже справедливо, і «зворотня» сторона медалі полягає в тому, що такі матчі в більшості випадків супроводжуються незрозумілими рішеннями арбітрів, ламаючи психологію юних спортсменів, і команди, нижчі за рейтингом, дуже важко йдуть на зустріч по ключових питаннях щодо організації гри. А матч-відповідь дозволив би команді слабшою за рейтингом взяти приклад з організації ігор подібного рівня, інформаційного забезпечення, тобто дозволив би їм рухатися вперед у власному розвитку. А про «Фінал восьми» я взагалі мовчу: зібралося вісім команд в одному місті, які за три дні визначають переможця турніру, гравці якого, до речі, потім стають майстрами спорту. На мою думку, це не дуже справедливо, і зміна формату Кубку, де б на усіх етапах, окрім фіналу, суперники грали б по дві зустрічі, повторююся, збільшила рівень турніру та інтерес до нього, а й найголовніше – дозволила б прогресувати гравцям. Насамкінець, зазначу що я не хотів би переходити на персоналії, а відзначу діяльність Асоціації футзалу України в цілому, пріоритетним завданням якої на найближчий час є те, аби наш футзал не жеврів і стояв на місці, а розвивався семимильними кроками, а клуби – прогресували, а не знаходилися на межі існування. Тоді від цього виграють усі» – зазначив Роман Миколайович.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ