Роман Ковальчик: «Головним завданням було створити необхідний вектор розвитку»

0
103

 Головний тренер СК  “Сокіл” – про сезон, що минув, сучасну психологію молодих гравців, справи в команді та найближче майбутнє.

– Романе Миколайовичу, як би Ви охарактеризували сезон, що завершився?

– Сезон пройшов у прогнозованому ракурсі. Ми  заздалегідь розглядали його як плацдарм для розвитку практичних і теоретичних навичок наших вихованців. Можливо, ви бачили порівняльну статистику середнього віку гравців у матчах за участю нашого клубу.  У нас ця цифра – 20,7 років, а у суперників сягає 27,4 і більше. Це цифри, а з ними важко сперечатись. Молоді гравці, майже без досвіду виступів на будь-якому рівні. Головним завданням було створити необхідний вектор розвитку та налагодити обов’язкові взаємозв’язки між ланками в усіх процесах.  У тому числі і тренувальному. Хлопці мали відчути, що таке гра на найвищому рівні, переглянути  своє ставлення до тренувального процесу та поступово випрацьовувати у собі ті якості, які допоможуть їм стати дійсно професіоналами. Мається на увазі не лише наявність контракту в клубі та гру в Екстра-лізі, а й ментальне мислення.  Ментальність являє собою рівень колективної та індивідуальної свідомості, і щоб досягти максимального рівня взаєморозуміння в усіх командних ланках потрібен час. Дуже важко поєднувати  тренувальний процес, займатись вихованням молоді  та одночасно досягати максимального результату, внаслідок чого й виникали раптові ситуативні спади, які трансформувались у прикрі поразки. Бувають поразки, важливіші за перемогу. Так і у нашому випадку. Я розумію, що деякі вболівальники прагнуть перемог тут і зараз, але так не буває. Якщо ми пішли своїм шляхом, шляхом виховання молоді та місцевих талантів, то повинно бути розуміння, що це справа не одного дня, тому цей рік ми заплановано поклали на вівтар майбутніх перемог.

– Найбільш памятні моменти в цьому сезоні?

– Пам’ятні моменти можуть бути як хорошими, так і поганими. Негативний осад залишився від розгромних поразок. Прикро, що майже усі з них були спричинені психологічною ямою, в яку потрапляли гравці під час матчу. Пропускали один, два, відчували, що мало що виходитьі, як результат, – переставали грати у свою гру та пливли за течією. Це і є брак досвіду, який дає можливість перебороти себе та переламати хід поєдинку, що важко складається. Саме тому, до речі, інколи під час гри ми докоряємо суддям, адже навіть кількох дрібних хибних рішень вистачає, аби надломити мислення ще не сформованого  психологічно гравця. Загострюється відчуття  справедливості  і юнак починає мислити більш емоційно, а не логічно. Зникає розуміння гри, втрачається здатність передбачити наступний епізод та порушується вся ігрова схема. У результаті – кожний грає сам за себе і просто чекає, коли це все завершиться.

Хороші спогади – про ігри, які принесли позитивний результат. Мова йде не лише про цифри на табло, або бали в турнірній таблиці, але й про процес домінування на майданчику, тактичне розуміння малюнка гри, швидкість прийняття рішень та прояви індивідуальної майстерності. А головне – за цей період ми донесли до наших вихованців правильне ставлення до тренувального процесу, розуміння його як в цілому, так і окремих аспектах. На це ми витратили, я думаю, 90% нашого часу. Інколи навіть, на жаль, й ігрового. У цьому ми досягли потенційного максимуму і тепер вони самостійно розуміють, в якому ракурсі їм потрібно працювати. Може здатися, що це дрібниці, але саме з них формується головне.

26758262_1546929665424228_3057124944863600532_o

– Назвіть слабкі та сильні сторони сьогоднішнього “Сокола”?

Найслабша наша сторона – це, знову ж таки, психологічна нестабільність, тобто невміння перенести свої найкращі якості з тренувального майданчика в ігрову реальність. На тактичних заняттях вони відповідають правильно, на тренуваннях використовують ці навики максимально раціонально та ефективно, а от змоделювати та використати їх на практиці у самій грі – ще не готові. А індивідуальної майстерності поки замало. Але це може прийти лише з часом. Точніше з кількістю зіграних матчів. Більше варіантів немає. У цьому напрямку дуже добре працює наш менеджмент, який постійно шукає нам потрібних суперників. Потрібних – це тих, які за своєю манерою гри підходять нам під відповідний період тренувального процесу. Тобто на кожен макро-, а іноді й мікроцикл бажано мати відповідного спаринг-партнера, тому наш графік уже повністю розписаний до 1 вересня.

– До речі, про спаринг-партнерів. Можете поділитись  інформацією, коли і де “Сокіл” проведе свої найближчі матчі?

– Звичайно. 17-18 травня ми зіграємо кілька товариських матчів в Литві. Міні-турнір із регіональними командами, склад яких буде укомплектований кандидатами та гравцями національної збірної Литви. Зараз вони готуються до чемпіонату світу і запросили нас приєднатись. Можливо проведемо ще кілька спарингів. Після цього ми ще попрацюємо  вдома, підемо у відпустку, а вже  з другого липня розпочнемо повноцінну підготовку до нового сезону. У нас серйозні сподівання, і ми плануємо підійти до нього у всеозброєнні.

– Якщо вестимову про новий сезон, то чи плануються якісь кадрові зміни у складі? Які позиції плануєте підсилити?  Думаєте когось відпускати?

– Ні, ми цілком задоволені тими гравцями, які зараз знаходяться в команді. Ми вклали в них багато зусиль та часу, наші президенти – немалі кошти,  і ми бачимо в них потенціал. Вони молодці, стараються на тренуваннях, прагнуть досягти більшого й ростуть максималістами. Крім того, ми приділяємо багато уваги їхньому духовному розвитку, поведінці за межами ігрового майданчика та  правильному світогляду.  Сучасна молодь зовсім інша. Їх мислення поступово набуває ознак кліпового. Прийшов, побачив, забув. А ми допомагаємо їм перебудовуватись , мислити більш тривало, вдаватись до аналізу, розвивати багатозадачність, Це принесе свої плоди, але на все свій час. Головне – це їхнє бажання, а воно в них є, я це відчуваю. Паралельно переглядаємо  кілька новачків, можливо, один чи два виконавця доберемо, але поки що нічого конкретного сказати не можу.  Все ще тільки у стадії формування. Як каже наш президент, Олександр Борисович : «Для того, щоб знайти два-три грами золота потрібно перелопатити тонну піску».

 27021724_1546928938757634_1643812445045135512_o

– Чи слідкували Ви за виступами молодіжної команди в цьому сезоні?     

– Обов’язково.  На сьогодні я можу з впевненістю стверджувати, що всі ланки дитячо-юнацьких шкіл нашого клубу сформовані правильно і налаштовані під схему гри першої команди. Це свого роду піраміда або часовий механізм, де усі вікові групи готуються за однаковою системою. Можу сміливо стверджувати, що вся структура ДЮСШ “Сокіл” уже вибудувана абсолютно правильно, починаючи з наймолодших і закінчуючи головною командою. Більш того, вона вже чудово працює і скоро ви особисто переконаєтесь, що подібних структур розвитку молодіжного футзалу  в Україні немає ні в кого. Щорічно швидкими темпами збільшується кількість охочих займатись у нашій школі, у нас прекрасно налагоджений процес комунікації  “гравці-тренери-батьки”, наші команди регулярно беруть участь у різних турнірах, навіть міжнародних, і в більшості випадках вони змагаються там за призові місця. Ця злагодженість не може не радувати. Особливо в соціальному аспекті розвитку спорту в регіоні та Україні  в цілому.

 – Будуть якісь сюрпризи щодо поповнення складу першої команди за рахунок молодіжної вже зараз? 

– Команда кількісно вже майже сформована, але гравці молодіжної команди мають розуміти, що свій шанс вони неодмінно отримають. Теж саме стосується й інших вікових груп. Кілька дітей, які найкраще себе проявили за окремий період часу, переводяться у старшу групу. По перше, це плюс для юного гравця –  спробувати себе на більш високому рівні,  по друге, це пряма конкуренція для старших. Вони мають розуміти, що недоторканих футзалістів у нас немає, і лише постійною працею та бажанням вони зуміють досягти висот.  Щодо першої команди, то протягом кількох тижнів із нами тренувались Барабаш та Омарі, в планах переглянути Зарванського та Сохорука. Усі вихованці обов’язково отримають  шанс проявити себе, а також зрозуміють в якому ракурсі потрібно працювати в майбутньому.

– Як вам новий формат Екстра-ліги? Чи влаштовує він Вас?

– На даному етапі він був правильний. Став більш насичений, інтенсивний, більшість команд підрівнялись у майстерності, навіть у ході сезону. Збільшилась кількість матчів, і це дійсно важливо. Розумієте, ми не стільки переймались форматом чемпіонату, як намагались підлаштовувати його під розвиток своєї команди. Навіть новий турнір – Кубок Ліги, на цьому етапі формування, використовувався нами як плацдарм для здобуття ігрової практики. Необхідної кількості награних годин для здобуття впевненості та майстерності ще ніхто не відміняв. Навіть передчасне припинення боротьби зіграло нам на руку – зараз ми  можемо більше часу приділити тим аспектам, які в нас найслабші.

Прес-служба СК “Сокіл”                

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ