Роман Ковальчик: «Основні напрямки – зіграність і індивідуальна майстерність»

0
942

Минулого тижня хмельницькій «Сокіл» завершив першу частину передсезонних товариських матчів, і в них, нагадаємо, команда Романа Ковальчика обмінялася перемогами з багаторазовим чемпіоном Бельгії «Галле-Гоойком» (5:3 та 2:9), переграла новачка чеської Першої ліги «Нейжбах» (6:4), та розійшлася миром з відомим чеським клубом «ЕРА-ПАКом» (1:1). Підсумки цього виїзного турне для офіційного сайту СК «Сокіл» підбив головний тренер команди Роман Ковальчик.

– Роман Миколайович, загально відомо, що тренери часто-густо акцентують увагу на тому, що для них не мають значення результати товариських матчів, а в них вони зосереджені виключно на грі та якихось ігрових моментах. Наскільки Ви згодні з подібною точкою зору?
– Я також ставлюсь до цього, як і більшість тренерів. В цей період мені не настільки важливий результат, скільки важливий сам малюнок гри, функціональний стан гравців. Ми передивляємося всі аспекти – від фізичного до тактичного. Я би розділяв бельгійську і чеську частини турне. В Бельгії команда показала, що вона може гідно грати, і саме головне, що в наших хлопцях є хороший потенціал, який потрібно в правильному напрямку розвивати. Це будуть надзвичайно хороші гравці. Що мені не сподобалося в бельгійському етапі – команда ще не могла показати характер і волю до перемоги.

– Тим не менше, Ви навряд чи не можете не бути задоволеним результатом, який був досягнутий в цих матчах?
– Звичайно, я задоволений, як і тим, що вся команда старалася досягти підсумкового позитивного результату. Це також багато про що говорить. Тим більше, що ми грали з топовими командами. Це не були якісь останні чи посередні команди своїх країн, а суперники були з тих, що котуються в Європі. Тому перед нами стояло серйозне завдання, і, я вважаю, що хлопці з ним справилися на добре.

– Можна до цього додати, що і умови для хлопців були достатньо екстремальними, враховуючи ті відстані, які доводилося долати шляхами Європи?
– Це так і планувалося, щоб і втекти від травм, і підвести хлопців так, щоб вони почали показувати характер в екстремальних умовах. Ми робили такі умови в ігровому та психологічному плані, щоб десь вони почали один за одного грати на майданчику і боротися за імідж в цілому всієї команди. Тому і графік такий був в Чехії. Перша гра в нас була зі слабшою командою, а друга – з топовою.

– Є впевненість, що в Україні багатьох здивував результат першої гри «Сокола» з «Галле-Гоойком», все ж таки, це сьома команда європейського рейтингу. Скажіть відверто, для Вас самого був несподіванкою переможний результат?
– Я би не сказав, що несподіванкою, бо я знав, що команда не буде просто так поступатися, а буде показувати хороший малюнок гри. Але хлопці – молодці, вони показали себе з кращої сторони в першій грі. А в другій – ми ще на такому шляху, що потрібно всіх в команді награти, всім дати попробувати пограти на такому рівні, щоб кожен побачив, що йому бракує. З цим з ними буде краще в майбутньому працювати. Я здивований в тому плані, що я вважав, що нам буде набагато важче.

– В одному з коментарів Ви відмічали, що якби друга дійсно була грою офіційною і на результат, то Ви б її по-іншому побудували і тактично, і по персоналіях.
– Так, ми це б могли зробити. У нас було два тактичних заняття по команді «Галле-Гоойк», ми розбирали всі її плюси і мінуси, і поки хлопці були свіжі, вони в першій грі на позитивних емоціях впоралися з завданням на гру. В другій грі вже трошки була втома, і плюс ми дали можливість не грати на спортивний результат, а ми грали на результат внутрішній: по характеру, по тактиці, і все це щоб було для всіх гравців. Тому що таку дорогу проїхати і не дати кожному гравцеві пограти, показати себе з кращої сторони, це було б неправильно.

– А те, що це вилилося в 2:9, це не було вже так критично?
– Ви ж бачили, що ми могли перебудувати гру. Там 2:9 – це результат взагалі не по грі. Вона була з невеличкою перевагою «Галле-Гоойка», просто гольові моменти у своїх воріт «створили» наші молоді хлопці, це були такі помилки, які б не потрібно було робити. Це і показало, що команда ще молода і їй притаманна емоційність. Якщо молода команда одну гру виграє, то її дуже складно мотивувати зіграти надійно. Це гравців вдарило, ми це розібрали. Але, думаю, що таке може повторитися ще не раз і не два, але вони вже будуть трошки більше знати і не будуть, думаю, припускатися стільки помилок, скільки вони допустили в тій грі.

– Команда «Нейжбах», з якою була третя гра, вона відверто відрізняється за класом від «Галле-Гоойка» та «ЕРА-ПАКа». І, тим не менше, наскільки була корисною гра з командою, яка грає в незвичний для нас футзал, який і саме футзалом важко назвати?
– Різні стилі це завжди цікаво. На рахунок користі, хлопці мали нагоду проявити в цій грі свої тактичні навики, які ми планували. Тому що «Нейжбах» грає не стільки в тактичний футзал, скільки в індивідуальний та силовий футбол на майданчику. Ми для себе цю гру побудували так, щоб вони всі 40 хвилин мали виконувати той малюнок, який їм був даний на тактичних заняттях. І у нас навіть було одне практичне заняття, що гравці повинні робити в такій грі. Не все йшло так гладко, але загалом вони тримали цей стиль, тримали цей малюнок. А коли перемагаєш, то воно все залишається в голові, і хлопці мали відчути, що це правильний стиль. Перший тайм ми і з «ЕРА-ПАКом» грали саме так, а в другому таймі ми круто розвернули свою гру, тому що нам треба було спробувати зіграти по-іншому. Тому що в нас і в чемпіонаті України є команди, які грають і «4-0», і «3-1». Ми просто вкладували хлопцям в голови всі аспекти ведення гри. Що я потім буду витягувати на тренуваннях і з ними шліфувати.

– Коли Ви випускали на майданчик новачків Греся, Бабака та Токара, Ви за ними ретельно слідкували. Які враження від хлопців, які вперше опинилися в атмосфері таких ігор? Чи витримали хлопці цей екзамен, який для них був дуже складним?
– Вважаю, що по мінімуму витримали. Дехто з них це зробив краще, дехто трошки гірше. Але загалом витримали всі, і вони мусили через це пройти.

– Ігри тільки-но завершилися, і ще не було глибокого аналізу. На що Ви звернете увагу за ті кілька днів, які будуть до від’їзду на турнір в Польщу?
– На індивідуальну майстерність. Тому що по ходу всіх чотирьох ігор, які ми провели, у нас надзвичайно було багато моментів і забити, і багато моментів перекрити гольові моменті біля своїх воріт. Це, навіть не розбираючи, було дуже явно видно, і ми повинні всі ці моменти розібрати. До від’їзду у нас будуть три тренувальних дня. Перш за все це індивідуальна майстерність, і для цього в нас вже все заплановано. Тим більше, що ігри цього турне до ранку вже були розіграні після кожної з них, ми все прорахували, і на кожну наступну гру ми вже виходили повністю інформативно «забитими». Вони знали, що треба поправити, і що не вийшло в попередній грі. В цьому відношенні у нас все дуже серйозно побудовано, тому все це легше вкладати в голови. Тому основні напрямки – зіграність і індивідуальна майстерність, але перше – це індивідуальна майстерність.

– Ще одне питання по персоналіях. Коли голкіпер пропускає 9 м’ячів за гру, якими тут можуть бути слова від тренера?
– Він має через це пройти. Ми могли все поміняти з «Галле-Гоойком» протягом перших 10-ти хвилин. Але воротар не увійшов в гру, це товариська гра, це не принципово. Воротар повинен це побачити, для себе в глибині свідомо зрозуміти всі помилки, і він повинен себе перебудувати. Це для нього такий хороший клаптик землі, який він повинен опрацювати.

– Підсумовуючи, як би Ви означили важливість і корисність такого турне з матчами такого рівня?
– Перш за все, хотів би подякувати керівництву клуба, що коли ми тільки сказали, що нам все потрібно, воно нам зробило те, що нам на даному етапі було необхідним Для мене це було підґрунтям, щоб можна було працювати з хлопцями, і вони це знали. І хлопці багато чого від цього зачерпнули. Директор клубу Артем Вікторович Глас зумів з такими суперниками домовитися, і ми все дійсно на серйозному рівні все провели. Це буде дуже велика користь від цих чотирьох ігор. Ми би в тренувальному процесі, як би ми не грали, я би не зміг натягнути і за 4, і за 5, і за 6 місяців. Ми стільки змогли вкласти в голову, щоб можна було надалі працювати. Гравець має такі ігри попробувати, подивитися, а потім з ним вже легше працювати.

Прес-служба СК «Сокіл»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ