Роман Ковальчик: «Збільшення кількісті ігор в Екстра-лізі життєво важливе для розвитку наших клубів, нашого футзалу»

0
542

Хмельницький «Сокіл» чи не єдина команда футзальної Екстра-ліги, яка в цей час веде тренувальний процес. В той час, коли інші команди після двомісячної паузи, пов’язаної з карантином, пішли у відпуски, підопічні Романа Ковальчика відновлюють свої кондиції, поєднуючи тренування з контрольними матчами з місцевими аматорськими командами. Про те, як йде тренувальний процес, які зміни відбулися в «Соколі» за останній час та які зміни в форматі чемпіонату України були б доречними, щоб він виконував своє головне призначення – зростання майстерності футболістів, в інтерв’ю прес-службі СК «Сокіл» розповів головний тренер команди Роман Ковальчик.

– Роман Миколайович, вже більше місяця, як «Сокіл» поновив тренування після тривалого карантину. В своїх інтерв’ю гравці команди при спілкуванні з прес-службою відмічали, що вони протягом вимушеної паузи все ж таки знаходили можливість для індивідуальних занять. Коли всі гравці повернулися до роботи в середині травня, в якому фізичному стані Ви їх побачили?
– Хлопці дійсно працювали, з кожним з них була обговорена загальна і індивідуальна програма. Тому вони відпрацьовували свої індивідуально слабкі місця в фізичній підготовці. Повернулися вони в достатньо непоганій формі, якщо оцінювати за п’ятибальною системою, то на тверду четвірочку. Не було такого, щоб хтось прийшов неготовим, з зайвою вагою і «розібраним». Ми весь той час майже кожні 2-3 дні зв’язувалися, були на контакті, тому всі працювали.

– Якщо в будь-якій ситуації знаходити позитивні моменти, то в цій паузі позитивом мабуть було те, що хлопці за два місяці простою мали можливість ґрунтовно перезавантажитись, позбавившись негативу минулого сезону?
– Так-так, це пішло на користь. Я бачу це в тренувальному процесі, коли зовсім по-іншому сприймаються тренувальні вправи, змінилося до нього ставлення. Плюс ми багато вправ повторним ефектом проводимо, і вони дають шалений результат, а якщо би хлопці були в пригніченому стані, то я впевнений, вони б не приносили потрібного ефекту.

– Думки Ваших колег щодо рішення Асоціації футзалу України відносно завершення минулого сезону суттєво відрізнялися. Серед них були такі, що за продовження чемпіонату в червні або навіть в серпні, були й такі, що ставили під сумнів визнання «Продексіма» чемпіоном. Як Ви вважаєте, в тих умовах, які були в Україні з коронавірусом в травні, рішення не догравати чемпіонат було єдино правильним?
– Тут треба говорити про інше. Яке б рішення не було прийняте Асоціацією, були б такі, хто вважав його правильним, а хто неправильним. Якщо всі проголосували за це рішення, значить воно таке й буде. При будь-якому рішенні знайшлися такі, кого б воно не задовольнило. В тій ситуації не було ідеального рішення, його б знайти було важко, тому що кожна команда в конкретних обставинах налаштована шукати аргументи під себе.

– З поверненням до тренувань «Сокіл» недорахувався деяких гравців. Могли б Ви вже офіційно озвучити, кого і з яких причин ми більше не побачимо в наших традиційних малинових кольорах?
– Троє гравців пішли з команди. Владислав Гресь і Дмитро Сорока вирішили надалі професійно не займатися футзалом. Влад Ліпчинський також вирішив змінити напрямок свого життя, обравши працю в органах внутрішніх справ. Ми не можемо стримувати хлопців, щоб вони займалися тим, чим вони не хочуть. Тому ми їх відпустили.

– В травні в тренувальний процес першої команди влилися одразу чотири гравця нашої молодіжної команди. Тренер «Сокола-2» Віталій Розпаченюк в своєму нещодавньому інтерв’ю сайту СК «Сокіл» відмітив, що про те, чому саме ці четверо зробили крок вперед і які якості їм потрібно розвивати, краще спитати у Вас. Тож, хотілося б почути Ваші коментарі по плюсам та мінусам Сохорука, Данилюка, Бондаря і Чайки.
– Вони вже майже дотягують до того, що з ними можна працювати на більш серйозному рівні, більше від них вимагати, і вони більше можуть в себе ввібрати. Це все йде в нашій структурі, тому ми це все контролювали. По всім чотирьом можна казати, що вони швидше за інших схоплюють, що від них вимагається в психологічному аспекті, вони більш краще розвинуті фізично, більш професійно ставляться до майбутнього свого напрямку життя. Ми зараз цим чотирьом протягнули руку, щоб вони могли працювати далі, а за іншими продовжуємо стежити. Фізично вони вже готові виконувати хоча б мінімальні навантаження, тепер же треба, щоб вони правильно розвивалися в тактичному плані. Додам, на що ми обов’язково звертаємо увагу – це характер. Все має бути в комплексі.

– Зараз ці четверо вже місяць напружено і постійно працюють з першою командою. Ваше враження, загальної каші вони не псують? Як тримаються і чи змогли привнести щось свіже?
– Зі свіжого вони могли привнести в команду тільки свою молодість та бажання грати і працювати. Дуже задоволений тим, що вони потрохи вже створюють конкуренцію, стараються, хочуть грати. З ними ще дуже багато роботи, але вони зростають.

– Окрім цих гравців з «Сокола-2» наш склад поповнили гравці, так би мовити, зі сторони. Не могли б Ви сказати кілька слів про новачків, і в чому Ви вбачаєте їхній потенціал?
– Казати вже можна. По-перше, це воротар Богдан Бабенко. Він до нас приїхав з Дніпра, має дуже хороші задатки, які потрібно в правильному руслі розвивати. Він має шанс, якщо він його не загубить, стати надзвичайно хорошим воротарем. Другий – це Олег Гуцуляк, він вихованець франківського футзалу, але він не з «Урагану». Талановитий хлопець, в нього є все для того, щоб стати сильним футзалістом.

– Ви не могли не помітити, що в поточне міжсезоння на трансферному ринку майже штиль: щоб порахувати переходи гравців з команди в команду, вистачить пальців однієї руки. На Вашу думку, чому так? У всіх все гаразд чи ринок гравців видихався і зник?
– Ринок гравців видихався. Щось поміняти, освіжити, добрати – такого немає. В Україні робота для того, щоб виховати молодого футболіста, на надзвичайно низькому рівні. Наскільки все це могло б розвиватися, воно не розвивається. Старі запаси вже видихаються, тому доводиться деяким командам залучати 25-тирічних новачків, які раніше взагалі не грали на серйозному рівні. Ринка молодих гравців, які б могли витискати вікових виконавців, створювати їм конкуренцію, в нас немає.

– Нещодавно в середині команди самими гравцями були визначені наш кращий гравець минулого сезону – ним став Андрій Хамдамов, і гравець, в якого був найбільший прогрес протягом сезону – це Владислав Пєрвєєв. Як головний тренер погоджуєтеся з вибором ваших підопічних?
– Однозначно погоджуюсь, хоча в нас багато гравців, які за минулий сезон суттєво додали. Вибір Хамдамова і Пєрвєєва це був вибір гравців більшістю голосів, а інші бачать, що їм треба працювати.

– Загалом в Екстра-лізі зараз звична літня картина – точної кількості, скільки команд буде наступного року грати, немає. Зараз їх нібито дев’ять, але, як-то кажуть, ще не вечір, а, точніше, не серпень. Якщо пощастить і в серпні команд буде не менше ніж дев’ять, яким самим ефективним для розвитку футболістів мав би бути формат наступного сезону?
– Цим питанням ви якраз зачепили те, чому в нас такий кволий трансферний ринок. Бо він витікає від того, як ми готуємо гравців. Асоціація не думає, як це розвивати, як це покращити, думки лише про те, як комусь зіграти на потребу. Ми про це вже б’ємося чотири роки, нас не чули, не чують, і напевне і не почують – зараз запорукою розвитку нашого футзалу може бути тільки збільшення ігор в чемпіонаті. Можуть бути і спарені ігри, і матчі в чотири кола, і серії плей-офф – варіанти можна знайти. В нас же зараз робиться мінімальна кількість ігор на догоду деяким віковим командам, що не дає користі молодим гравцям. Вони не ростуть, не створюють конкуренцію ветеранам, і це згодом не йде на користь збірній України. Потім же тренери збірної кивають на клуби, дорікають клубам, які нібито не видають гравців потрібного міжнародного рівня.

– Вже два роки Екстра-ліга грається в форматі з виокремленням шістки. Чи побачили Ви за цей час якісь суттєві плюси, які б вагомо казали, що він сприяє розвитку українського футзалу? Це при такому беззаперечному аргументу, що такого формату немає в жодному провідному європейському чемпіонаті.
– Нічого хорошого не побачив. Саме головне, що команди, які не потрапляють до першої шістки в силу різних обставин: чи занадто слабкі, чи занадто молоді, вони не мають достатньої ігрової практики і не можуть прогресувати. Система з шісткою без варіантів сліпо зкалькована з великого футболу, але зауважте, що в ньому все по-іншому: і 12 команд, і в другій шістці команди проводять стільки ж матчів, скільки в першій. А в чемпіонаті поточного сезону в ідеалі навіть з восьмого місця можна потрапити до кваліфікації Ліги Європи. І це в перспективі якісь гроші від УЄФА, а де гроші від УЕФА в футзалі? Щодо нашої Екстра-ліги. Ось була спроба в цьому році щось таке зіграти за 7-9 місця, але команди з Одеси та Сум відмовилися від цього турніру ще до карантину. Хоча якщо б в ідеалі цей міні-турнір і відбувся, то додаткові 4 гри в ньому суттєво нічого б не змінили. А якщо брати першу шістку, то що б там не розказували тренери «Кардиналу-Рівне» чи «Енергії», то на другому етапі вони були б не більше ніж статистами. Які в них шанси і на що? Хіба що, щоб хтось простимулював, щоб в когось з конкурентів відібрати очки. Тому цей формат неправильний і глухий кут, і чим більше ми його будемо дотримуватися, тим важче нам треба буде з нього вибиратися. Формат має бути таким, щоб він сприяв розвитку всіх клубів, а не зробленим під один чи два клуби, в яких середній вік гравців за 30.

– За ті ж самі два роки збірна України встигла провалити кваліфікацію чемпіонату світу 2020 року, пролетівши повз головний турнір чотириріччя світового футзалу. На Вашу думку чемпіонат з шісткою і фіаско в кваліфікації чемпіонату світу якось корелюються? Чи це взагалі непов’язані речі, як в відомому прислів’ї про мух та котлети?
– Все має бути заточене під те, щоб розвиватися, а не жевріти. Те, що зараз робиться асоціацією, це не розвиток і результати збірної наочно це показують: ми вже не в змозі обігрувати Францію, вщент програєм Сербії. Поки наш футзал продовжує жевріти, а після провалу збірної ми так і не почули зрозумілого аналізу поразок і не бачимо жодних висновків. Все спущено на те, щоб цей ганебний виступ був нишком забутий, але на хвилиночку – наступний чемпіонат світу нам світить тепер аж в 2024 році. Через 5 років! І це – якщо пощастить. Для футболу це величезний час. Поки ж ми бачимо все як текло, так і тече. Ми дожили до того, що нам треба вже дивитися, що робить з розвитком футзалу Польща, де в наступному сезоні в Екстракласі буде грати 18 команд і майже два десятки команд в першій лізі. Також не може не вражати стрибок в розвитку футзалу у Франції. Ще 5 років тому і Польща, і Франція на нас дивилися знизу вгору. Чому Франція могла написати, затвердити, втілити в життя програму розвитку футзалу на 8 років і 8 років від неї не відступати? А зараз вона пожинає плоді своєї роботи: з’явилися власні гравці світового рівня і у французький футзал потягнулися бізнес і великі гроші. І вже наші гравці починають на французів дивитися знизу вгору.

Це працює програма, працюють місцеві функціонери, які відповідають за футзал. Треба горіти футзалом, а не сидіти в м’яких кріслах у Будинку футболу, показувати пальцем і всіх від себе відштовхувати. А ще вишукувати, за що б здерти грошей з клубів в якості штрафів. Наша асоціація крім того, щоб наказувати, більше нічого робити не вміє. Пригадайте, як ми по пів року без вболівальників грали.

Що казати, «Сокіл» розвивається, і в нас на цьому шляху є свої похибки, але ми не хочемо жевріти. Ми їздимо за кордон, шукаємо співпрацю з провідними і потужними європейськими клубами, ми прагнемо ставати кращими. Як воно вийде, це покаже час.

– В футзальній спільноті гуляє інформація про те, що наступний чемпіонат може розпочатися 22 серпня. До речі, на сайті одного з клубів саме ця дата стоїть як день наступного матчу команди, тож, можливо, в цій команді щось знають. Яка Ваша думка, якщо формат Екстра-ліги з регулярним чемпіонатом приблизно в півтора десятка матчів збережеться, такий ранній початок сезону доречний? Бо, наприклад, минулого року температура в Україні на початку третьої декади серпня коливалася від 26-ти до 35-ти градусів.
– Якщо 22 серпня так і буде, то я не розумію, куди асоціація спішить. Днями в УЄФА визначилось, що чемпіон України в основному раунді футзальної Ліги чемпіонів буде грати 24-29 листопада. У збірної України в кваліфікації до Євро-2022 буде три вікна і почнеться вона, за інформацією УЄФА, з 6 грудня 2020 року. При чотирьох колах і спарених матчах цілком можна зробити правильні ігрові цикли, награти достатню кількість офіційних ігор, щоб футболісти в листопаді-грудні були на високому рівні готовності. Якщо ж в Екстра-лізі збережеться минулорічний формат, то знову будемо грати по 1-2-3 гри на місяць? Минулого року ми по місяцю сиділи без ігор, а ще при непарній кількості команд в Екстра-лізі, то іноді деяким командам без ігор доводилося сидіти і більше, ніж місяць.

Покажіть мені, в якій ще країні в серпні почнуть чемпіонат? А з 22-м серпням таке враження, що асоціація займається однією командою – це максимум, і все заточене під одну команду. В Іспанії під «Барселону» чи «Мовістар» ніхто нічого не заточує, це навіть нікому в голову не прийде. Їм перенесуть тур, який випадає на дату Ліги чемпіонів, як правило, на більш ранню дату. Якщо вже говорити про зміну формату чемпіонату, то при спарених матчах той же «Продексім» до листопада встиг би зіграти до 10-ти офіційних матчів, і це йому в Лізі чемпіонів тільки б пішло на користь.

Ще раз наголошую, що збільшення кількісті ігор в Екстра-лізі життєво важливе для розвитку наших клубів, нашого футзалу. Потрібен плей-офф, щоб футболісти вміли грати матчі, коли потрібно перемагати тут і зараз. Коли в березні більшість команд вже ні за що не бореться, як це було в минулому чемпіонаті, чи навіть закінчили чемпіонат, то зрозуміло, що президенти клубів задаються питанням, а за що я плачу гроші? Те ж саме, коли команда в сезоні грає 2-3 рази на місяць. Офіційних матчів у команд в сезоні має бути не менше, ніж 35-40, а то вже справа асоціації зробити такий календар, щоб були враховані інтереси перш за все всіх клубів, а не одного окремого, якому грати в Європі.

– Зараз в країні триває дуже складна ситуація з карантином, якій навіть продовжений до 31 липня. Тому дуже важко складати якісь плани. Але попри цю обставину та невизначеність з терміном початку сезону, чи маєте Ви більш менш деталізований план підготовки до нового сезону, який вже зараз можна було б озвучити вболівальникам «Сокола»?
– Ви самі сказали про складну ситуації, тому в залежності від того, як вона буде розвиватися, ми маємо мати кілька варіантів планів. Поки що у нас триває індивідуальна підготовка футзалістів, командна підготовка, формування складу, на початку липня у хлопців медичний огляд. Далі я сподіваюсь, що асоціація таки визначиться, коли ми стартуємо, і ми зможемо сформувати більш детальний план. Але, як це у нас зазвичай в Україні робиться, ми про все дізнаємося в останній момент. Тому ми просто змушені мати варіанти планів і А, і B, і C. На них ще може вплинути ситуація, чи для українців цього літа відкриються кордони. Ну, і, звичайно, можливості керівництва клубу.

Прес-служба СК «Сокіл»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ