«Сокіл» підвів підсумки сезону 2016/2017 + ВІДЕО

0
2339

Чвертьфінал плей-офф Екстра-ліги, у якому хмельничани у впертій боротьбі поступилися його майбутньому фіналісту, херсонському «Продексіму» та вихід до півфіналу Кубку України, де «соколята» у серії післяматчевих пенальті зазнали поразки від майбутнього володаря трофею, «Локомотива» – такий підсумок виступів «Сокола» у сезоні 2016/2017 років. Яким він був, про найближчі перспективи та не тільки у спілкуванні із журналістами розповіли головний тренер клубу, Роман Ковальчик, президент команди, Іван Гончар, почесний президент клубу, Олександр Мирний та віце-президент «Сокола», Сергій Бабіков під час прес-конференції, яка відбулася у суботу, 27-ого травня.

Роман Ковальчик, головний тренер «Сокіл»:

Ковальчик

– Романе Миколайовичу, оцініть, будь-ласка, минулий сезон. Що вдалося, а що ні?

– Ну якщо оцінювати минулий сезон, якщо враховувати яку ми провели переформатизацію у команді, то він вдався, і якщо б таку оцінку поставити, то я б сказав «добре». Ми добрали декілька хороших молодих перспективних гравців, ми вже їх програли один сезон, ми під корегували тактичні дії команди, в нас вже з’явився малюнок гри. Також у нас з’явилася своя тактика, від якої ми будемо відштовхуватись у майбутньому, а також сформували ігрову психологію молодих гравців. У всіх відношеннях в цілому ми зробили великий крок вперед, аби сформувалася команда, яка вже у наступному сезоні боротиметься за найвищі місця.

– Наскільки Ви задоволені підсумковим результатом команди?

– Підсумковим результатом трішки не задоволений лише через те, що десь передбачали невпевненість у психологічному аспекті гравців, що їм важко буде пройти через низку стресових ситуацій, яких у них було до цього не дуже багато. Стресові ситуації – це пенальті після якого Ви вже знаєте суддівства у Херсоні. Ті судді після цього були дискваліфіковані до кінця сезону, але нас та дискваліфікація не радує, бо мені не легше з того, що суддя зробив свою справу і пішов, а моя команда, яка рік готувалася, залишилася за бортом. Ну, і фінальна частина Кубку – ще для них одна така стресова ситуація. Хлопці добре грали, вигравали, які тільки почали вести у рахунку знову вмішується суддівство, останніх декілька хвилин воно стає трошки неадекватним, і десь цим трошки «Локомотив» на досвіді скористався, забив свій гол і знову ж таки пенальті. Лихий рок цього року. Це стається, і вважаю, що гравці себе перебороли, через це пройшли, все інше ми підготуємо. Працюємо у нормальному режимі, і як тільки хлопці повернуться із відпустки працюватимемо над завданнями на новий сезон.

– Романе Миколайовичу, оцініть, будь-ласка, загальний рівень чемпіонату. Наскільки, на Вашу думку він змінився у порівнянні з попередніми роками?

– В нас, я так скажу, нічого дуже не міняється, у нас керівництво Асоціації футзалу України не спішить щось розвивати. У них своє бачення, яке вони майже ні з ким обґрунтовано не обговорюють, у них авторитарний метод спілкування з клубами, і дуже важко щось тут поміняти. Ми боремося з цим, підкидуємо ідеї, говоримо, обговорюємо, щоб в нас, наприклад, більша кількість ігор була. Не хочу до цього питання повертатися, всі ж розуміють, що представляє з себе гравець після 18 ігор в чемпіонаті чи 24, а що в іншій країні – більше ніж сорока, і де він скоріше буде розвиватися.

– Які плани на міжсезоння?

Сьогодні команда йде у місячну відпустку, і зустрічаємося ми 3 липня у Хмельницькому, де проведемо тритижневий збір на свіжому повітрі, після чого вже переходимо у зал. Плануємо участь у трьох передсезонних турнірах, де ми хочемо трішки програти наших хлопців в тому аспекті, в якому ми будемо грати у наступному сезоні.

Іван Гончар, президент СК «Сокіл»:

Гончар

– Які, на вашу думку фактори, вплинули на підсумковий результат команди?

– На підсумковий результат команди, більш за все, вплинула психологія. Якщо цілком провести аналіз сезону, то по його ходу ми підтягували молодих гравців, які психологічно були десь трішки не готові грати такі важкі ігри. Але на мою думку, перш за все, аналізуючи сезон, я можу сказати одне – я дуже ним задоволений. Десь трошки не задоволений зайнятим місцем, але задоволений підготовкою гравців, задоволений тим, що виросли молоді виконавці, які вже запрошуються у збірні України, досягли рівня Екстра-ліги, і на сьогоднішній день я думаю, що кращих молодих виконавців на рівні України ніж у команді «Сокіл» немає. Команда зараз є згуртована, і думаю, що на наступний рік ми побачимо дуже якісну, швидкісну та комбінативну гру.

– Іване Ярославовичу, як Ви оцінюєте рішення КДК ФФУ за поданням Асоціації футзалу України, згідно якого «Сокіл» п’ять матчів у минулому сезоні провів при порожніх трибунах, а також розпочне вже новий сезон ще одним таким поєдинком?

– Ми бачимо на сьогоднішній день предвзяте відношення до клубу. В більшості випадків керівництво клубу на всіх зборах висловлює свою позицію. Свою позицію щодо кількості ігор в чемпіонаті, свою позицію щодо ігор команд U-17, U-15, що для цих категорій мають бути повноцінні чемпіонати, для того, щоб ці юнаки розвивалися. Ми повинні розуміти, що на сьогоднішній день вік більшості гравців у більшості команд Екстра-ліги становить за 30 років, і ми розуміємо, що може настати час, коли буде велика прірва між віковими категоріями. Для того, щоб футзал розвивався ми маємо проводити спарені тури, і ми відстоюємо свою позицію, десь маємо свою позицію перед керівництвом АФУ. Думаю, що Асоціація футзалу України на сьогоднішній день оголосила клубу «Сокіл» війну, простими словами, і це йде не на користь Асоціації та розвитку футзалу в країні, і на сьогоднішній день керівництво Асоціації не думає про розвиток футзалу, а думає про те, як зберегти власні крісла та залишитись в них і не думати про те, що буде завтра.

Олександр Мирний, почесний президент СК «Сокіл»:

Мирний

– Олександре Борисовичу, на протязі сезону чимало фахівців відмічало прогрес гравців «Сокола». Чи плануються якісь зміни у складі?

– Хороше питання, думаю було більш б правильно адресувати його головному тренеру, але відповім я. Думаю, Ви всі побачили напрямок руху команди – місцеві виконавці, або люди, які приїжджають у команду у віці 13, 14, 15 років, і які виховуються у дусі поваги до клубу, в дусі клубного руху вперед, і всі вони мають шанси потрапити у головну команду. Ми на сьогоднішній день не бачимо жодного гравця у Екстра-лізі, який зміг би саме підсилити команду. На сьогоднішній день практично усі наші гравці сильніші, ніж їхні суперники. Проблема наших гравців лише у психології. Вони ще не можуть перемогти самих себе, а це найважче. Як тільки вони зрозуміють, що все їм по силам, то цю команду не зупинити. А за спиною уже підходять, Ви знаєте, що ми взяли трьох чоловік сімнадцятирічних, є дуже багато перспективних гравців віку 16-17 років, які у нас тренуються, а також великий потенціал гравців 15-річного віку, які виграли чемпіонат України у своїй віковій групі. Нажаль, у нас інша проблема, що така буде кількість хороших гравців, що ми будемо змушені комусь відмовляти у можливості спробувати свої сили у нашій команді. Це буде радість для інших команд Екстра-ліги, і якщо вони будуть готові брати молодих гравців та доводити до певного рівня, значить у них буде той матеріал, з яким можна працювати. Якщо клуби Екстра-ліги будуть продовжувати ту політику, яка є у них на сьогоднішній день – перехопити когось і звідкісь, то ще два-три роки, і ці всі заробітчани, які бігають з клубу в клуб, вони просто закінчать. Мене радує наприклад, що «ХІТ» оголосив про те, що створює команду U-17 та U-19. Це правильні кроки, будемо сподіватися, що футзал в Україні зростатиме, а гравців у нас вистачає. Просто з них відібрати тих, саме тих, хто буде готовий йти з клубом до кінця.

– Прокоментуйте, будь-ласка, недавню ситуацію із викликом гравців «Сокола» до молодіжної збірної України

– На цьому прес-конференцію можна було б і закінчувати (посміхається). Абсолютно прогнозована ситуація в чому – в тому, що як я розумію, є вибіркова повага, вибіркове бажання спілкуватися керівників Асоціації футзалу України із керівниками та представниками команд. З одними спілкуються, з іншими – ні, і те, що трапилося, на мій погляд, це театр абсурду, тому що я шукав і не міг знайти приклади, коли саме керівництво Асоціації виносить абсолютно робоче питання на загальний розсуд, і при цьому коментує, та ще в коментарі вдається до відвертої брехні. Для мене це була абсолютно несподівана реакція, після чого ми були змушені відповідати: ми написали відкритого листа, в якому у абсолютно коректній формі висловили свою точку зору. Після чого з’являється інтерв’ю Новікова, потім з’являється лист пана Владико до пана Павелка, в якому намагаються на біле сказати чорне, на чорне сказати біле, і при цьому надалі провокують ескалацію конфлікту.

Знаєте, якщо Ви вже задали таке питання, я в інтерв’ю пана Новікова знайшов момент, який стосується особисто мене, наприклад. Я мушу відповісти, тому що на абсолютно нормальне питання «Які команди тренував до збірної пан Одегов і яких гравців він виховав?», мене пан Новіков просто звинуватив в тому, що я облив людину з ніг до голови. Я хочу сказати, що нормальні люди нормальні питання сприймають нормально, і дають абсолютно нормальну відповідь, що пан Одегов не тренував жодну команду, і не підготував жодного гравця – це констатація факту. Люди вашого рівня, рівня голови Комітету, реагують на це питання, так як реагували Ви. Я вам обіцяю, що якщо наступного разу нам доведеться з вами спілкуватися, я обов’язково врахую Ваш, як то кажучи специфічний погляд на абсолютно об’єктивні речі, і постараюсь більше не задавати таких питань, а відносно всього іншого скажу дуже просто – клуб має свою точку зору на ті чи інші процеси, клуб вкладає гроші, клуб знаходить дітей, працює з цими дітьми і піднімає їх до рівня національної, молодіжної, юнацьких збірних.

Якщо ми будемо підходити до цієї ситуації з точки зору «совка», вибачте за прямоту, що ми маємо забрати і користуватися тим, що не належить нам, так як ми захочемо, то ми як клуб з цим незгодні з однієї простої причини. Тому, що з кожним гравцем треба працювати окремо, у кожного гравця є свої фізіологічні особливості, не кажу вже про психологічні. Якщо тренер молодіжної збірної жодного разу не подзвонив тренеру нашої команди, і не задав питання «Як краще працювати з цими гравцями?», якщо голова Комітету збірних жодного разу, підкреслюю, жодного разу, не зателефонував президенту клубу, клубу, який підготував чотирнадцять гравців, підкреслюю, чотирнадцять гравців, різних вікових груп для збірних України і не поцікавився «Як краще з цими дітьми працювати?» – ну тоді ми були змушені реагувати на цю абсолютно абсурдну ситуацію таким чином, як ми зреагували.

Для нас важливо, повторюся, те, що сказав Роман Миколайович – ми граємо і готуємо гравців грати в інший футзал. Для нас важливо, щоб на товариський матч, який не передбачений в офіційних вікнах УЄФА та ФІФА, якщо наші люди їдуть, нам важливо, щоб цих дітей не розривали, не розламали, не зламали ту гру, яка тільки-тільки вибудовується. Ми не повинні допустити того, як сталося з нашими хлопчиками, які поїхали в U-17, яких, я повторюся, ми місяць повертали до тями. Мало того, що один з наших гравців отримав травму, а отримав він травму тому, що йому потрібно було перед початком тренувань зробити спеціальні вправи, за чим мав прослідкувати тренер. Цього б не було, якби тренер зателефонував нашому лікарю, і запитав, чи є якісь питання по здоров’ю, то крім того, вони зламали всю ту гру, яка цим дітям була вкладена в голови. Ми не хотіли щоб в товариських матчах наші діти потім втрачали два місяці, аби повернути свої кондиції, і ми про це сказали через наших хлопців тренеру збірної, причому, повторюся, ми сказали це не перед матчем в Словаччині, а ми наголосили дітям, щоб вони в перший же день приїзду довели нашу позицію тренеру збірної.

Подальшу реакцію Ви всі бачили, і ця реакція мінімум здивувала, тому що мені здається, що голова громадської організації, пан Владико, який повторюся, очолює громадську організацію під назвою Асоціація футзалу України, все таки має розуміти, що це не власний бізнес, і знаходити спільну мову з клубами. Саме головне, що виявляється, у нас ще досі живий совок в головах, коли ти забов’язаний щось зробити. Я не можу знайти жодного документа, жодного слова в них про те, що клуб забов’язаний щось робити для збірної або для президента АФУ. Перед клубом стоять свої завдання, перед збірною стоять свої завдання, і якщо ми маємо знайти спільний інтерес та спільну мову, давайте її шукати. Не може бути диктат – ми з цим ніколи не погодимося. Тому що ми бачимо результати, нажаль результати як збірної катастрофічно падають, так вже і наших українських клубів. Тому ми просто наголосили на тому, що є позиція клубу, і будь-ласка давайте рахуватися з ним, але ми взагалі не думали, що абсолютно робоче питання набуде такого розголосу. Це була ініціатива Владика, Асоціації футзалу України, а ми, нажаль, змушені відповідати.

– З погляду на вище сказане, якими Ви бачите подальші відносини між «Соколом» та Асоціацією футзалу України?

– Ви знаєте, я би взагалі не розглядав стосунки навіть в світлі тієї події, чи іншої якось як окремо – між «Соколом» та Асоціацією футзалу України, між «Соколом» чи ще кимось. В жодному випадку у нас не має бути чогось виокремленого або часткового. Є загальна ситуація в українському футзалі, є клуби в українському футзалі, аматорські і професійні, є збірні в Україні – це єдине ціле, єдина картина. І я знаю одне – що для нас пріоритет клубу буде завжди головнішим. У нас є певні завдання, які ми маємо виконувати, тому що клуб створювався і існує для того, щоб виконувати власні завдання, власні, підкреслюю, а у нас стоїть завдання вигравати всі ті змагання, в яких ми приймаємо участь та вигравати кожен конкретний матч. Оце завдання №1. У нас немає завдань сваритися з президентом Асоціації або розказувати який він хороший, у нас немає завдання готувати гравців для збірної, чи не готувати гравців для збірної. Ми будемо робити свою справу, так як ми її бачимо, будемо завжди зо всіма коректні, але ми не будемо дозволяти робити ті речі по відношенню до клубу, які робилися по сьогоднішній день.

Я вам скажу дуже просто – на мій погляд в українському футзалі склалася така думка, що існують «гранд» клуби, і є  всі інші клуби, які мають обслуговувати їх, тобто вони мають бути в Екстра-лізі, щоб була необхідна кількість команд, вони повинні давати очки тим клубам, яким потрібно і коли потрібно, і вони повинні готувати гравців для інших клубів і віддавати цих гравців тоді, коли так звані «гранд» клуби цього захочуть. Ми з цим незгодні. Для нас наш клуб – це питання №1 в українському футзалі, для нас наша школа, наші команди – також питання №1 в українському футзалі. Для нас діти, яких забрали з вулиці і безкоштовно, підкреслюю безкоштовно, тренуємо та возимо на змагання, це також питання №1. І тому, якщо хтось з цим не згоден, то це справа тієї людини або групи людей, які з цим незгодні мати свою думку. Ми маємо право мати свою думку, і будемо робити все для того, щоб клуб зростав та розвивався. Чи буде цьому сприяти Асоціація футзалу України, чи не буде, як вона постійно це робить, нас це кажучи мало хвилює.

P.S. Своїми думками також поділився і віце-президент СК «Сокіл», Сергій Бабіков, який має досвід роботи в керівництві АФУ та структурі спортивного клубу «Сокіл». Що з цього вийшло очікуйте у ексклюзивному матеріалі на нашому сайті незабаром.

А на завершення – надаємо Вашій увазі відеоверсію прес-конференції:

Олександр Таран, прес-служба СК “Сокіл”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ