Знайомтеся – новачки СК “Сокіл”

0
2221

Зовсім недавно завершився Кубок Свободи-2017. На цьому турнірі у складі нашої команди ми побачили п’ятьох новачків. Саме про них у своїх інтерв’ю говорили президент клубу Іван Гончар і головний тренер Роман Ковальчик, і ми вирішили познайомитися з дебютантами ближче.

Отже, зустрічайте – Вадим Кіт, Сергій Шаманський, Роман Мельник, Владислав Ліпчинський, Владислав Вербовий.

Скажемо відразу, що наше молоде поповнення ще не звикло до уваги преси, і тому на початку розмови дебютанти вели себе досить скуто. Потім хлопці потроху розговорилися і поділилися своїми враженнями від перших місяців роботи в команді. Хтось відповідав докладно, хтось зовсім коротко. Ми постараємося розповісти нашим читачам найцікавіше.

– Перше питання – хто як опинився в системі СК “Сокіл”?

Роман Мельник:

 – Я тренувався і грав в ДЮФК “Поділля” (великий футбол). Непогано виходило і начебто були якісь перспективи, але так склалися обставини, що моя кар’єра у великому футболі закінчилася. Багато разів бував на змаганнях Преміум-ліги і подумав – а чи не спробувати свої сили в футзалі. І я прийшов в “Сокіл-3”, до Артема Гласу.

Вадим Кіт:

 – Я в головній команді з минулого сезону. До цього два сезони провів у “Соколі-3” під керівництвом Артема Гласа, де двічі ставав чемпіоном Преміум-ліги.

Владислав Ліпчинський:

 – Я прийшов в команду з “Сокола-3”, в якому грав в минулому сезоні.

Владислав Вербовий:

 – Я теж прийшов в команду з “Сокола-3”, в якому грав в минулому сезоні.

Сергій Шаманський:

– Я довгий час займався в ДЮСШ-1, грав у футбол, взимку спробував грати в футзал, мені сподобалося – у мене добре виходило, і я вирішив спробувати свої сили в ньому. В іграх Преміум-ліги мене помітили тренери “Сокола” і запросили в команду.

– Ви на початку липня приступили до тренувань у складі “Сокола”. Які враження від літніх зборів?

Відповідаючи на це питання, всі хлопці сказали, що спочатку було складно, а найбільш докладно відповіли Вербовий і Шаманський.

Шаманський:

– Спочатку було дуже важко. Ми чергували заняття на траві і піску, навантаження давалися на всі групи м’язів. Таких навантажень і таких занять у мене раніше не було, і я дуже втомлювався. Але поступово втягнувся, освоївся і багато що стало виходити.

Вербовий:

– Спочатку було складно, тому що робота в головній команді – це зовсім інший рівень. Новий колектив, інші навантаження, абсолютна інша швидкість прийняття рішень, нові вправи плюс ми хвилювалися і нервували, намагаючись показати себе з хорошого боку. Тому спочатку було важко. Але перетерпіли, витримали, освоїлися в команді, заспокоїлися, і через два-три тижні стало легше, і почало щось виходити.

– Зовсім недавно завершився Кубок Свободи. У цьому турнірі ви виходили на майданчик вже не проти команд хмельницької Преміум-ліги, а проти команд майстрів з України та Білорусі. Ваші враження?

Кіт:

– Вийшли на майданчик в матчі проти “Титан-Зорі”. Дуже хвилювалися, переживали, а тому робили багато помилок і пропустили тричі.  В перерві тренери нас заспокоїли, вказали на помилки, сказали, що в другому таймі, незважаючи на пропущені голи, грати будемо і далі ми вже зіграли впевненіше і краще.

Мельник:

– Дуже нервували, хотіли показати свої найкращі якості, але через хвилювання багато чого не виходило, як в атаці, так і в обороні. Я потім дивився нашу гру в запису і сам не міг собі відповісти, чому не робив того, що вмію робити на тренуваннях. Напевно, всі спортсмени проходять через це. Вдячний тренерам, які заспокоїли нас і підказали, які ми робимо помилки.

Вербовий:

– Враження дуже позитивні. Тренер дав можливість нам спробувати себе на такому рівні. Ясна справа, що ми дуже хвилювалися і в першому таймі наробили купу помилок. В перерві тренери нам вказали на ці помилки, заспокоїли, сказали, що в другому таймі будемо грати не менше, і порадили більше не пропускати. І тут, напевно, спрацювало одразу все – по-перше, вже напропускали, по-друге, десь розізлилися на себе, а по-третє, соромно, коли вся команда через твою невдалу гру зі шкіри пнеться, щоби відігратися.

– Які команди сподобалися більше інших і чому?

Шаманський:

– Мені сподобався “Ураган”. Хороша команда, в якій є досвідчені майстри, такі як Андрій Сімка і Роман Кіндратів. Однак вважаю, що в фіналі ми повинні були їх обігрувати. Але у нас ще буде можливість для реваншу (посміхається).

Мельник:

– Сподобалася команда ВРЗ. Дуже дружна команда, кілька гравців дуже високого рівня. Дуже цікаво було спостерігати за їх грою. Мені більш за інших сподобався номер “2” (Артем Золотухін – Ред.) – легкий, швидкий, з хорошим ударом.

Ліпчінський:

– Як воротар можу сказати, що в грі з “Титаном-Зорею” не виручив партнерів. Хвилювався і в першому таймі іноді просто не встигав прийняти правильне рішення.  В другому заспокоївся, багато в чому завдяки партнерам, не пропустив. Є над чим працювати.

– Владислав, тобі окреме питання як воротарю – спостерігав за грою своїх колег по амплуа? Чи побачив для себе щось нове і цікаве?

– Дуже цікаво було спостерігати за грою воротарів різних команд, і не тільки за грою. У деяких голкіперів підгледів нові вправи під час розминки. Взагалі, участь в такому турнірі дає дуже багато. Просто не відразу це розумієш.

– Зараз ви їдете ще на більш представницький турнір, в якому візьмуть участь команди з Іспанії, Італії, Чехії, Фінляндії та Польщі. Чи не боїтеся?

Шаманський:

– У нас немає досвіду участі в таких турнірах. Дуже цікаво побачити, як грають команди з інших країн, і спробувати себе в матчах з ними. Ми їдемо за досвідом, якого нам поки не вистачає.

Мельник:

– Дуже хочеться побачити, як грають представники провідних футзальних чемпіонатів світу – іспанці та італійці. У складі чеської команди, кажуть, є бразильці. Може, вдасться побачити щось новеньке. І, звичайно, хочеться спробувати себе в грі з такими суперниками.

Вербовий:

– Дуже хочеться зіграти з цими командами. Не кожен день випадає така можливість, а тому боятися немає часу – будемо намагатися грати з усіх сил. Тим більше що завдання перемагати в кожному матчі ніхто не відміняв. Розуміємо, що поступаємося в майстерності своїм більш досвідченим товаришам, але, повірте, не хочеться відчувати себе баластом, який тягне команду вниз. Повторюся – будемо дуже старатися.

Після такого тісного спілкування дуже цікаво було почути думку головного тренера клубу Романа Ковальчика про молодих гравців. Роман Миколайович не обмежився кількома фразами, надавши докладний аналіз по кожному гравцеві. Але нехай цей аналіз поки що залишиться нашею маленькою таємницею. Дуже цікаво буде подивитися, чи збудуться прогнози головного тренера. А ось загальну думку про новачків наведемо повністю:

– Всі п’ятеро можуть домогтися серйозних успіхів. Ви тільки їм про це не кажить, щоб не задерли носа (посміхається). Дуже добре працюють на тренуваннях, викладаються по повній, ростуть буквально на очах. Звичайно, хтось швидше, хтось повільніше, проте я задоволений усіма. Дуже здорово, що була можливість спробувати їх в матчі з командою Екстра-ліги – вони реально відчули різницю між тим, у що вони грали раніше, і в який футзал їм потрібно грати тепер. Це важливо для них і це їм суттєво допоможе. Усіх п’ятьох беремо на турнір до Польщі, і там розраховуємо також дати можливість їм пограти в матчах з серйозними суперниками. Якщо вони не змінять свого ставлення до ігор і тренувань, то думаю, що вже восени деяких з них ви побачите в Екстра-лізі.

Прес-служба СК “Сокіл”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ