Микола Сохорук: «За роки свого існування ДЮСШ Сокіл стала брендом якісної підготовки кваліфікованих футзалістів»

0
513

Днями на офіційному сайті СК «Сокіл» та на інших ресурсах з’явилося оголошення про початок набору в групи з футзалу в Дитячо-юнацькій спортивній школі СК «Сокіл» дітей 2015 року народження. Це відповідальний період в житті нашої ДЮСШ і про те, як він зазвичай проходить, які існують в цей період проблеми, а також про новини в тренерському складі ДЮСШ «Сокіл» в інтерв’ю її керівника Миколи Григоровича Сохорука прес-службі СК «Сокіл».

– Микола Григорович, 2015 р.н. – це в основному дітки, які перестають ходити до дитячих садків та восени підуть до школи в перший клас. Чи є статистика по Хмельницькому, по минулих роках, скільки дітей кожного року йде в перший клас?
– Я таку статистику не веду, це, скоріше, прерогатива тих органів, які в місті відповідають за освіту, але, відштовхуючись від власного досвіду, в мене зараз група дітей 2014 р.н. і до неї на перших етапах приходило багато дітей. Але в них різні погляди, у батьків різні погляди – комусь подобається, комусь – не подобається, і в мене залишилась група з 17-18 дітей, яку я веду протягом року.

– А з тих дітей, які йдуть до школи, гіпотетично який можна виокремити відсоток, який тяжіє до занять спортом? По-перше, на заваді може стати стан здоров’я, по-друге, зараз для дітей доступні різні комп’ютерні розваги.
– Думаю, відсотків до 20-30-ти. Спілкуючись з іншими тренерами, які також ведуть напрямок роботи з наймолодшими дітьми, можу сказати, що зараз є достатній набір в різні секції, і це не обов’язково футбол, а інші види спорту.

– Наскільки в Хмельницькому загалом широкий вибір напрямків, куди батьки можуть віддати своїх дітей (різні види творчості, музичні школи, танці тощо)?
– Зараз дуже широкий і різноманітний вибір. Є багато секцій і гуртків, де можуть займатися діти. Є в місті Палац дитячої творчості, де у дітей дуже великий вибір. Дійсно, є така проблема, що діти багато часу приділяють гаджетам, це гальмує їхній розвиток. Але видно, що батьки хочуть, щоб діти розвивалися і віддають їх до різних гуртків.

– В віці, коли дитині 6 років, більше має місце, що в самих дітей є прихильність до чогось, чи мають місце, так би мовити, «хотєлкі» батьків?
– Переважає те, що батьки хочуть, але багато залежить від викладача чи тренера, який напрямок привабить дитину. Якщо грамотний тренер або викладач зможе донести до дитини справу так, що вона полюбить її, то це призведе до того, що дитина буде залюбки приходити до тренера чи викладача і надовго залишиться в тій справі, якою займається. В такому віці дитина ще формується, і до неї потрібно донести ті позитивні моменти, які дозволять їй полюбити той напрямок, якому вона віддає свій час.

– Щодо спорту, які напрямки найбільш розвинуті в Хмельницькому (футбол, легка атлетика, плавання, різні види боротьби, шахи та інше)?
– На першому місті, я вважаю, що футбол, але і футзал виходить на провідні позиції.

– Яка в Хмельницькому існує конкуренція серед закладів, які пропонують дітям займатися різними видами футболу?
– Звичайно, вона є, і кожний тренер прагне, щоб краща дитина займалася в нього. В Хмельницькому футбол культивують кілька спортивних шкіл, де працюють кваліфіковані тренери, але наша школа ДЮСШ «Сокіл» працює вже кілька років, є свій рівень і відповідна репутація серед спортивних закладів, і школа за ці роки стала брендом якісної підготовки кваліфікованих футзалістів. Футбол і футзал – це трошки різні речі, і в нас робота поставлена вже так, що діти самі йдуть до нас. Раніше були часи, що ми дітей шукали, а зараз діти йдуть до нас. В нас робота ставиться так, що самим найближчим часом ми будемо дітей не набирати, а відбирати.

– Стосовно 2015 р.н., як Ви вважаєте, це буде ще набір чи вже відбір?
– Думаю, що це вже буде відбір. Вже рік тому, коли ми починали працювати з 2014-м роком, приходило дуже багато дітей. При такому віці дітей ще зарано щось говорити, але в групі достатня кількість дітей, щоб не займатися ще пошуками нових дітей. Буває таке, що радять хороших дітей, тоді так, дивимося і спілкуємося з батьками.

– З якого віку найкраще віддати дитину на футзал? Шість років – це оптимально? Зараз вже можна побачити, що набирають дітей навіть з трьох-п’яти років.
– Три-п’ять років – це зовсім зарано, дитина ще взагалі нічого не розуміє, в такому віці не всі навіть спілкуються добре. В шість років дитина вже розуміється на загальних речах, але вона не розуміє, що від неї вимагається. Тому в цьому віці дуже важливо підійти до дитини так, щоб зацікавити її, давати багато різноманітних ігор, щоб вона закохалася в цей вид спорту і хотіла займатися їм в подальшому. В цьому віці дитина формується і в ней вимальовується той світогляд того футзалу, який для неї пропонує тренер.

– Скільки вже років в ДЮСШ «Сокіл» йде набір шестирічних діточок?
– Чотири чи п’ять років, тому вже є певні напрацювання, як потрібно розвивати дітей саме такого віку.

– Є пропозиція для тих батьків, які будуть читати це матеріал, визначити кілька моментів. Чим корисний футзал для дітей?
– Футзал такий вид спорту, де всі фізичні якості у дитини будуть розвиватися. Якщо тренер буде грамотно давати і навантаження, і зацікавлювати дитину, вона буде розвиватися різнобічно. Це і гнучкість, це і швидкість, спритність, координованість, силові якості, вибухова сила – всі фізичні кондиції дитини будуть розвиватися в певні періоди часу, коли вона буде зростати. Хочу наголосити, що футзал – це колективний вид спорту, діти будуть вчитися комунікувати з іншими дітьми, і це буде не тільки безпосередньо на футзальному майданчику, але і за його межами в житті. Завдяки спілкуванню батьків формуються колективи за межами майданчика, і це переходить в комунікацію в житті. Батьки здружуються і допомагають тренерам в різних моментах – це теж дуже важливий процес.

– Є зараз така проблема, що навіть в 6 років є дітки з очевидною зайвою вагою. Футзал може допомогли привести до ладу обмін речовин в організмі?
– Без сумнівів. Хочу навести приклад групи, яку я передав Віталію Ігоревичу Розпаченюку, в ній була дитина з зайвою вагою. Проходив час, вона зростала, витягувалася, цей хлопчик зараз на провідних ролях в команді, і, думаю, що він з часом може дорости до гравця рівня команди Екстра-ліги.

– Деякі батьки вважають, що футбол, футзал це біганина з м’ячем, в якій нічого немає корисного. Як футзал сприяє інтелектуальному зростанню дитини?
– Футзал надає багато для розвитку розумової діяльності. В нас в програмі є клас, де ми проводимо теоретичні заняття, є монітор, на якому ми показує та аналізуємо, як і куди потрібно рухатися, куди відкриватися. Ми надаємо багато корисної інформації, для сприйняття якої дітям потрібно думати. В моїй групі діти обов’язково ведуть зошит, де вони записують певні навички, щоб згадувати і використовувати їх в майбутньому. Футзал побудований на різноманітних комбінаціях, на різноманітних тактичних схемах. Ми спочатку вивчаємо найпростіші тактичні схеми, а далі йдуть більш складні, які може сприймати лише дитина, яка думає і аналізує. До того ж, дуже вітається, коли діти висловлюють свої думки, спілкуються між собою по різним схемам та ігровим комбінаціям.

– Що б Ви, як батько і тренер, могли порадити тим батькам, які дивляться на свою дитину, і вони б зрозуміли, що варто віддати її на футзал?
– В тренувальному процесі є багато різних видів вправ, і якщо батьки бачать, що в них рухливі та непосидючі діти, то їм футзал буде дуже корисним. В таких дітей може бути багато емоцій, які потрібно буде десь навіть стримувати. Такі діти користі для футзалу тим, що вони дуже емоційні, можуть згуртовувати навколо себе інших дітей, які будуть тягнутися до них. Є діти не дуже емоційні, але вони будуть тягнутися до більш рухливих, і в них будуть розвиватися якості, яких не вистачає.

– Дещо протилежне питання: яким дітям футзал все ж таки не підходить?
– Я вважаю, що будь-яку дитину можна розвинути, не дивлячись на те, який в неї психоемоційний стан. Ще раз повторюся, в першу чергу треба дитину зацікавити. Якщо тренер зацікавить, розвиток буде у будь-якої дитини. Саме головне – дати їй віру. Щоб вона повірила, що вона може.

– А як Ви вважаєте, чи підходить футзал дівчаткам? Зараз загалом пішов такий тренд, щоб і дівчата з жінками грали в футбол.
– Це дуже корисна річ і для дівчат. Ви знаєте, що жіноча збірна України на провідних ролях в Європі, я навіть особисто знайомий з кількома дівчатами з цієї команди.

– 2015-й р.н. планується набір тільки хлопчиків? Можливо, на такому рівні є сенс, щоб і дівчата займалися, а потім вони вже визначаться зі своїми спортивними вподобаннями?
– І нас в групі 2012 р.н. є одна дівчинка. В віці шести років дівчатка ростуть з хлопчиками одночасно і розвиваються одночасно. На цьому етапі варто залучати до футзалу дівчат, якщо випадає така можливість.

– Які б Ви зазначили мінуси для дітей занять футболом чи футзалом?
– Мінуси можуть бути пов’язані і з травмами, і з проблемами в навчанні, але це проблеми не тільки футзалу, а і багатьох ігрових видів спорту. Від травм в спорті нікуди не подітися, але можна вирішити питання, щоб в дітей не просідало навчання, і якщо давати розумні навантаження, вірогідність травм буде зменшуватися. Якраз і треба розвивати дітей таким чином, щоб травм було якомога менше.

– Перед тим, як діти приступають до занять, є якість вимоги з точки зору медицини до їхнього стану здоров’я? Які можуть бути протипоказання для занять футзалом?
– Звичайно, коли дитина приходить, ми вимагаємо від батьків, щоб діти пройшли медичний огляд. Це особлива вимога, тому що треба розуміти, які можуть бути індивідуальні навантаження. Ми на кожну дитину маємо медичні книжки, і діти раз на пів року проходять медичне обстеження. Зрозуміло, коли в дитини є проблеми з серцем, з легенями, хвороби нирок, печінки, і лікар не рекомендує заняття спортом, то навіть якщо дитина хоче, але ми не можемо працювати з такими дітьми. Здоров’я дитини має бути на першому місці.

– Перед тим, як дитина йде регулярно займатися спортом, батьків не може не турбувати питання, в які фінанси їм це буде обходитися. Скільки коштує віддати дитину на футзал в СК «Сокіл»?
– Якщо брати по тренувальному процесу, то він у дітей в ДЮСШ «Сокіл» для батьків безкоштовний. Витрати, які батьки будуть нести – це придбання футболки, шортів, гетрів та взуття. Якщо почати з футзалок, то якісніші до 1000 гривень. Шорти, футболка, гетри – десь гривень 600-700. Ну, 2000 гривень – це вже можна брати з запасом. На зборах з батьками в групах ми спілкуємося і вирішуємо, чи потрібно для групи повне екіпірування, майже як у дорослої команди. Але ми стараємося цього вимагати, тому що це і гуртує дітей, і діти виглядають привабливіше. Батькам самим приємніше на весь процес дивитися. Якщо це буде повне екіпірування – зимова куртка, шапка, літній костюм, вітровочка, рюкзачок для форми, то, думаю, що тисяч в п’ять можна вкластися.

Треба зазначити, що батьки це вкладають в своїх дітей, діти – це наше майбутнє, і чим більше батьки вкладають в своїх дітей, будуть розвивати їх, то це буде кращим і для них. Не всі діти попадуть в професійні команди, і якщо це не станеться, але все рівно це здоров’я дітей, і як би не складалася їхня доля, якщо вони будуть фізично розвинуті, вміти грати в футбол чи в футзал, думаю, будь-який керівник підприємства буде радий бачити таку людину в своєму колективі.

– Які переваги у тих дітей, які обирають займатися футзалом саме в СК «Сокіл»?
– Якщо взяти інші школи, приватні структури спортивних шкіл Хмельниччини, то в них за заняття діти платять кошти щомісячно. Ціни різні – є по 600-700 гривень, доходить і до тисячі. В нас же завдяки керівництву Спортивного клубу «Сокіл» всі заняття безкоштовні. У команд нашого клубу на офіційних змаганнях всі виїзди, проживання, харчування йдуть виключно за рахунок клубу. Знаю, що в тих школах, де дітей набирають з трьох-чотирьох років, гроші платяться одразу на рік вперед. Можна заплатити 8-10 тисяч, а чи ходить дитина чи не ходить, то вже інша справа. В нас же, коли дозволяла епідеміологічна ситуація, діти і на деякі закордонні турніри виїжджали за рахунок клубу.

Окрім того, тренувальний процес йде в найкращих спортивних комплексах міста: це і спорткомплекс Головного управління Національної поліції, це і спорткомплекс Прикордонної Академії. Влітку заняття проходять на новітніх штучних майданчиках Хмельницького.

Наша перевага ще в тому, що в нас кожний тренер на початковому етапі занять з дітьми відповідає тільки за одну вікову категорію, а не за дві чи за три, як це має місце в деяких інших школах. Це дуже суттєво, коли тренер приділяє максимальну увагу тим дітям, які в нього займаються.

– Самий час представити нашим читачам тренерський склад ДЮСШ «Сокіл». Будь ласка, зробіть це з характеристикою сильних сторін наших тренерів.
– З 2006-2007 р.н. працює Віталій Ігорович Розпаченюк, єдиний серед наших тренерів, хто має Диплом категорії В «Тренер з футзалу», яка дозволяє працювати навіть з професійними командами. Цей фахівець працює в нашій структурі вже більше шести років, і про якість його роботи говорить та кількість гравців, які минулого року влилися до складу головної команди «Сокола»: це Олег Чайка, Вадим Данилюк, Єгор Донець, Максим Стрельцов і Микола Сохорук-молодший. Команди, які очолював Віталій Ігоревич, неодноразово ставали чемпіонами та призерами Всеукраїнських змагань, і його можна вважати одним з найкращих в Україні в своїй справі. Достатньо пригадати, що кілька років тому Асоціація футзалу України проводила Всеукраїнській фінал по регіональних конференціях, і одну з таких команд очолював саме Віталій Розпаченюк.

З 2008-2009 р.н. зараз так склалася ситуація, що посада тренера в цій віковій групі у нас вакантна, цю групу поки що перекриває Олександр Михайлович Бондар, який постійно працює з групою дітей 2011 р.н. Це дуже досвідчений фахівець. Хочеться відзначити його позитивні людські якості: вміння підібрати ключик до дитини, дітки до нього йдуть, тягнуться, гарно він їх виховує, і зараз вони починають на різноманітних змаганнях давати результат.

З 2010 р.н. працює Вадим Вікторович Глуховатий, який раніше працював в місті Дунаївці. Це молодий тренер, з яким ми неодноразово перетиналися на чемпіонатах Західного регіону серед дітей. Його особисто я знаю вже років 10, а, як тренер, він працює вже років 7-8. Раніше він працював в футболі, а зараз перекваліфікувався на футзал.

Дітей 2012 р.н. веде Мартинюк Дмитро Олегович, молода людина з величезним досвідом гравця на високому рівні. Свого часу він ставав призером чемпіонату України в Екстра-лізі, і зараз свій досвід він використовує як тренер. До того ж, він поки що єдиний в нас тренер, в групі якого займаються дівчата. Він також чудово вміє зацікавити дітей займатися футзалом.

У дітей 2013 р.н. тренер – Юрій Вікторович Грушкевич, нова у нас людина. Він повністю віддається своїй справі, вміє налагодити тренувальний процес. Чому я так говорю? Бо я також тренує діточок, він після мене займається, і я декілька разів залишався на його тренування, спостерігав за ним. Дуже хороша людина, яка в майбутньому буде і розвивати дітей, і сама хоче розвиватися. В нього достатньо запалу та енергії, і ті знання, які в нього є, він використовує на своїх тренуваннях і передає це дітям. Діти його люблять, поважають, і я дивлюсь, як він спілкується з батьками, то видно, що батьки його цінують і поважають.

– Повертаючись до набору 2015 р.н., вже визначено, хто буде вести групу дітей цієї вікової категорії?
– У керівництва є певні напрацювання, але ми ще радимся і хочемо залучити кваліфікованого тренера. Тут треба дуже ретельно підходити, тому що не всі можуть працювати з такими маленькими дітьми. Це має бути і педагогічна освіта, і треба любити дітей, і дати їм знання в футзалі. Тому ми будемо більше приділяти увагу пошуку людини, яка грає в футзал, любить футзал і розвивається в футзалі.

– За Вашим досвідом, коли триває подібний набір, наскільки цей процес залежить від часу?
– Батьки цьому починають приділяти увагу в серпні місяці, ближче до початку навчального року. Але і протягом року процес залучення дітей триває: хтось десь в іншому місці займався і тренер не підійшов. Але пік – в серпні та вересні, після завершення канікул та відпочинку.

ДЮСШ Сокіл

Прес-служба СК «Сокіл»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ